Завдання по темі: Хвороби в ділянці черева та прямої кишки

 Різнорівневі завдання

Тема: Хвороби в ділянці черева та прямої кишки у тварин

Рівень I (Початковий)

1. Дайте визначення поняттю «черевна порожнина».

2. Назвіть основні органи, що розміщені в черевній порожнині.

3. Що таке пряма кишка?

4. Виберіть правильну відповідь:

  Геморой — це:

  а) запалення шлунка

  б) розширення вен прямої кишки

  в) пухлина печінки

5. Встановіть відповідність між терміном і визначенням.

Рівень II (Середній)

1. Опишіть основні симптоми колік у тварин.

2. Поясніть причини виникнення випадіння прямої кишки.

3. Складіть таблицю: «Хвороба – Причини – Симптоми – Лікування».

4. Чому небезпечне здуття рубця у жуйних тварин?

5. Наведіть приклади профілактики захворювань черевної порожнини.

Рівень III (Достатній)

1. Проаналізуйте клінічний випадок: у тварини спостерігається біль у животі, відмова від корму, метеоризм. Визначте можливий діагноз.

2. Порівняйте гострі та хронічні захворювання прямої кишки.

3. Розробіть план надання першої допомоги при завороті кишок.

4. Опишіть методи діагностики хвороб черевної порожнини.

5. Поясніть роль правильного годування у профілактиці захворювань.

Рівень IV (Високий)

1. Складіть клінічний протокол обстеження тварини з підозрою на кишкову непрохідність.

2. Запропонуйте комплекс профілактичних заходів для господарства.

3. Підготуйте презентацію про сучасні методи лікування проктологічних хвороб у тварин.

4. Проаналізуйте помилки при лікуванні захворювань черева.

5. Створіть пам’ятку для власників тварин щодо догляду за травною системою.

Завдання по темі: Хвороби в ділянці шиї та голови

 Різнорівневі завдання з теми:

«Хвороби в ділянці шиї та голови у тварин»

І рівень — Репродуктивний (базовий)

1. Дайте визначення поняттям:

1) Отит

2) Стоматит

3) Кон’юнктивіт

4) Лімфаденіт

5) Фарингіт

2. Оберіть правильну відповідь:

1. Запалення вуха називається:

а) стоматит   б) отит   в) риніт   г) фарингіт

2. Запалення слизової оболонки рота — це:

а) гінгівіт   б) стоматит   в) отит   г) ларингіт

ІІ рівень — Аналітичний (середній)

3. Встановіть відповідність:

1. Отит —

2. Кон’юнктивіт —

3. Лімфаденіт —

4. Риніт —

4. Дайте коротку відповідь:

1. Які основні ознаки отиту у тварин?

2. Чим небезпечний лімфаденіт?

3. Назвіть причини виникнення стоматиту.

ІІІ рівень — Практичний (достатній)

5. Ситуаційне завдання:

У кота спостерігається нахил голови, виділення з вуха та свербіж. Опишіть можливий діагноз та дії ветеринарного спеціаліста.

6. Заповніть таблицю (усно або письмово):

Захворювання | Причина | Ознаки | Лікування

IV рівень — Творчий (високий)

7. Розробіть пам’ятку для власників тварин щодо профілактики хвороб голови та шиї.

8. Підготуйте коротке повідомлення на тему:

«Профілактика та сучасні методи лікування захворювань голови і шиї у тварин».

Завдання по темі : Пошкодження тканин у тварин

 Різнорівневі завдання з теми:

«Пошкодження тканин у тварин»

І рівень — Репродуктивний (базовий)

1. Дайте визначення поняттям:

1) Травма

2) Рана

3) Забій

4) Гематома

5) Розтягнення

2. Оберіть правильну відповідь:

1. Порушення цілісності шкіри називається:

а) забій   б) рана   в) перелом   г) вивих

2. Скупчення крові в тканинах — це:

а) абсцес   б) гематома   в) набряк   г) перелом

ІІ рівень — Аналітичний (середній)

3. Встановіть відповідність:

1. Забій —

2. Рана —

3. Вивих —

4. Розтягнення —

4. Дайте коротку відповідь:

1. Які основні ознаки рани?

2. Чим відрізняється забій від перелому?

3. Назвіть види ран.

ІІІ рівень — Практичний (достатній)

5. Ситуаційне завдання:

У собаки після бійки виявлено глибоку рану з кровотечею. Опишіть порядок надання першої допомоги.

6. Заповніть таблицю (усно або письмово):

Вид ушкодження | Причина | Ознаки | Допомога

IV рівень — Творчий (високий)

7. Розробіть пам’ятку для власників тварин щодо профілактики травм.

8. Підготуйте коротку презентацію або повідомлення на тему:

«Сучасні методи лікування ушкоджень тканин у тварин».

Завдання по темі : Кастрація тварин

 Різнорівневі завдання з теми «Кастрація тварин у ветеринарії»

I рівень (репродуктивний)

1. Дайте визначення поняттю «кастрація».

2. З якою метою проводять кастрацію тварин?

3. Назвіть основні види кастрації.

4. У якому віці рекомендовано проводити кастрацію?

5. Які органи видаляють під час кастрації самців і самок?

II рівень (алгоритмічний)

1. Опишіть підготовку тварини до кастрації.

2. Поясніть етапи проведення хірургічної кастрації.

3. Складіть план післяопераційного догляду.

4. Назвіть можливі ускладнення після кастрації.

5. Поясніть правила асептики та антисептики під час операції.

III рівень (евристичний)

1. Проаналізуйте клінічний випадок і оберіть метод кастрації.

2. Порівняйте хірургічну та хімічну кастрацію.

3. Обґрунтуйте необхідність кастрації для конкретної тварини.

4. Запропонуйте дії при післяопераційних ускладненнях.

5. Оцініть вплив кастрації на поведінку тварини.

IV рівень (творчий)

1. Розробіть пам’ятку для власників тварин про кастрацію.

2. Підготуйте доповідь про сучасні методи стерилізації.

3. Створіть інформаційний буклет про користь кастрації.

4. Запропонуйте програму профілактики небажаного розмноження.

5. Опишіть етичні аспекти кастрації тварин.

Різнорівневі завдання

 Різнорівневі завдання з теми «Анестезія та наркоз у ветеринарії»

I рівень (репродуктивний)

1. Дайте визначення поняттю «анестезія».

2. Що таке наркоз?

3. Назвіть основні види анестезії.

4. Перелічіть основні препарати для загального наркозу.

5. Яка мета застосування анестезії у тварин?

II рівень (алгоритмічний)

1. Поясніть різницю між місцевою та загальною анестезією.

2. Опишіть етапи підготовки тварини до наркозу.

3. Складіть схему введення препаратів для інгаляційного наркозу.

4. Вкажіть можливі ускладнення після наркозу.

5. Поясніть правила догляду за твариною після операції.

III рівень (евристичний)

1. Проаналізуйте клінічний випадок та оберіть оптимальний вид анестезії.

2. Порівняйте переваги та недоліки ін’єкційного і газового наркозу.

3. Обґрунтуйте вибір анестетика для літньої тварини.

4. Запропонуйте план дій при передозуванні анестетиків.

5. Оцініть ризики застосування наркозу у хворої тварини.

IV рівень (творчий)

1. Розробіть власний алгоритм проведення безпечної анестезії.

2. Підготуйте презентацію про сучасні методи знеболення.

3. Створіть пам’ятку для власників тварин про наркоз.

4. Опишіть інноваційні технології у ветеринарній анестезіології.

5. Запропонуйте шляхи зменшення ризиків під час анестезії.

Завдання по темі «Асептика та антисептика»

 Різнорівневі завдання з теми «Асептика і антисептика у ветеринарній хірургії»

I рівень (репродуктивний)

1. Дайте визначення термінам: асептика, антисептика.

2. Назвіть основні методи антисептики.

3. Перелічіть правила підготовки рук хірурга до операції.

4. Які засоби використовують для дезінфекції інструментів?

5. Вкажіть основні вимоги до операційного приміщення.

II рівень (конструктивний)

1. Поясніть різницю між фізичною та хімічною антисептикою.

2. Опишіть етапи підготовки операційного поля.

3. Складіть схему обробки операційної рани.

4. Поясніть значення стерильності у ветеринарній хірургії.

5. Наведіть приклади застосування антисептиків у практиці.

III рівень (творчий, проблемний)

1. Проаналізуйте ситуацію: під час операції порушено стерильність. Які дії необхідно виконати?

2. Запропонуйте план профілактики післяопераційних ускладнень.

3. Розробіть пам’ятку для молодого спеціаліста з дотримання асептики.

4. Обґрунтуйте вибір антисептика для лікування гнійної рани.

5. Підготуйте презентацію про сучасні методи антисептики.

Практичні завдання

1. Проведіть демонстрацію обробки рук хірурга.

2. Складіть перелік стерильного інструментарію для операції.

3. Виконайте моделювання підготовки операційного поля.

4. Проаналізуйте помилки під час асептичної обробки.

5. Заповніть таблицю «Методи антисептики та їх застосування».

Гурткова робота

 Гурткова робота з хірургії ветеринарної медицини

З метою реалізації освітньо-професійної програми підготовки фахових молодших бакалаврів за спеціальністю «Ветеринарна медицина», формування загальних та фахових компетентностейздобувачів фахової передвищої освіти, а також забезпечення практикоорієнтованого навчання у коледжі організовано гурткову роботу з дисципліни «Хірургія ветеринарної медицини».

Гурткова робота є складовою освітнього процесу та системи внутрішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти і спрямована на поглиблення теоретичних знань, набуття та вдосконалення практичних умінь і навичок, передбачених освітньо-професійною програмою та стандартом фахової передвищої освіти.

Мета гурткової роботи

Формування професійних компетентностейздобувачів фахової передвищої освіти у сфері ветеринарної хірургії, розвиток клінічного мислення, відповідальності та готовності до виконання професійних завдань за фахом.

Основні завдання гуртка:

• поглиблення знань з загальної та спеціальної хірургії ветеринарної медицини відповідно до ОПП;

• формування практичних навичок з асептики та антисептики, обробки ран, накладання пов’язок і хірургічних швів;

• ознайомлення з хірургічними інструментами, обладнанням і правилами їх безпечного використання;

• розвиток умінь аналізу клінічних ситуацій та прийняття обґрунтованих фахових рішень у межах компетенцій фахового молодшого бакалавра;

• формування навичок професійної комунікації та командної роботи;

• підготовка здобувачів освіти до проходження виробничої практики та складання кваліфікаційного іспиту;

• залучення здобувачів освіти до участі у фахових конкурсах, олімпіадах, конференціях та інших заходах професійного спрямування.

Організація гурткової роботи

Гурткова робота здійснюється відповідно до затвердженого плану, погодженого цикловою комісією спеціальної (професійної та практичної)дисциплін. Заняття проводяться у формі практичних занять, тренінгів, демонстрацій, аналізу клінічних випадків, моделювання професійних ситуацій.

Під час проведення занять дотримуються вимоги охорони праці, санітарно-гігієнічні норми, правила біобезпеки та ветеринарно-санітарні вимоги.

 

 

Очікувані результати навчання

У результаті участі в гуртковій роботі здобувачі фахової передвищої освіти:

• застосовують теоретичні знання у практичній діяльності;

• володіють базовими хірургічними маніпуляціями відповідно до рівня фахового молодшого бакалавра;

• дотримуються принципів асептики та антисептики;

• здатні аналізувати типові клінічні ситуації та діяти відповідно до професійних стандартів;

• демонструють підвищений рівень готовності до професійної діяльності.

Документальне забезпечення гурткової роботи

Організація та результати гурткової роботи підтверджуються:

• планом роботи гуртка;

• журналом обліку занять;

• звітами, фотоматеріалами;

• результатами участі здобувачів освіти у фахових заходах.

Гурткова робота з хірургії ветеринарної медицини сприяє підвищенню якості підготовки здобувачів фахової передвищої освіти.

Практичне заняття № 27

 

ВСП «Козелецький фаховий коледж ветеринарної медицини

Білоцерківського національного аграрного університету»

Інструкційно-технологічна картка   для проведення

практичного заняття №  27

 

Навчальна дисципліна:  Хірургія ветеринарної медицини

Тема: Оволодіння технікою підковування коней

 

Місце проведення: Клініка ветеринарної медицини.

 

Тривалість заняття: 90хв.

 

Мета заняття: Ознайомитися з інструментами для підковування коней та їх призначення. Набуття навичок з розковування, розчищення копит і засвоїти правила та техніку припасування, прикріплення підкови.

 

Методи:  демонстрація, показ,  розповідь, пояснення.

 

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:

    Тварина (кінь),  інструменти для розчищення і підковування копит, ковальський інструмент, підкови, ухналі, мірні лінійки, фіксаційі засоби, халати, рукавички робочі.

 

 

Інструктаж з техніки безпеки на робочому місці:

 

      Практичне заняття виконувати в спецодязі. Працюючи з тваринами слід дотримуватись правил техніки безпеки.

 

 

Зміст  і послідовність виконання завдання:

 

    1. Ознайомитись з будовою і обладнанням кузні.

    2. Ознайомлення з правилами поводження з конем під час підковування.

    3. Провести підковування коней з правильними копитами.

    4. Провести оцінку  якості підковування.

    5. Зробити висновок.

    6. Звіт оформити в зошиті для практичних робіт.

 

 

 

 

 

Хід виконання:

    Завдання 1. Ознайомлення з будовою та обладнанням кузні

     Основні приміщення кузні — горнове відділення і манеж для підковування.

У горновому відділенні розміщені горно, ковадло, верстат з лещатами, сверд­лильний верстат, точила, прилади для роздмухування вогню та ковальські ін­струменти (рис. 1). Тут виготовляють підкови.

Рис.1 . Ковальський інструмент:

            1 - зубило пряме; 2 — ручні кліщі; 3 — горнові кліщі; 4 — кувалда; 5 — ручний мо­лоток; 6 — пазовик; 7 — пробійник; 8 — зубило півкругле; 9 — шпилька

 

Завдання 2. Ознайомлення з правилами поводження з конем під час підкопування та огляд тварини перед підковуванням

Під час підковування з конем поводяться спокійно, впевнено, але обережно. Дії її неспокійних тварин застосовують закрутку, фіксацію кінцівок за допомогою ременів тощо. Тварин прив'язують до конов'язі або тримають на поводі.

Перед підкопуванням коней оглядають, щоб визначити форму і стан копит та характер постави й руху кінцівок.

 

     Завдання 3 . Підковування коней з правильними копитами

Розковування  і розчищення. Піднімають кінцівку коня і молотком злегка б’ють по головках  ухналів; далі обсічкою відгинають баранці. За допомогою щипців підкову дещо  підтискують від копита (рис. 2), після чого легкими ударами молотка «садовлять» на місце. Голо­вки ухналів, що виступають, захоплюють щипцями й витягу­ють.

     Розчищення полягає у ви­даленні відрослого рогу, на­данні копиту форми, що від­повідає поставі, та підготовці підошовних країв стінок для щільного прилягання підкови. Ріг підошви та стрілки розчищають копитним ножем. Надмірно відрослі краї рогової стінки обкушують щипцями й вирівнюють рашпілем.

 

Зняття мірки. За допомогою палички визначають довжину — від середини зачепу до п'яткового кута, ширину — в найширшій частині копита та ширину — в п'яткових кутах (рис.2).

Припасування     підкови.

Підкову підганяють під розміри і конфігурацію підошовної поверхні копитової стінки. З урахуванням механізму копита та з метою кра­щого захисту стінки краї підкови мають бути дещо ширшими за краї рогової стінки — в зачепі та бічних стінках на 0,5-1 мм, в ділянці п'яткових кутів — на 5 — 8 мм; задні краї підкови мають ви­ступати за межі п'яткових кутів на 5 - 10 мм, що поліпшує опору.

У разі холодного припасування підкову приміряють і підганяють без попереднього нагрівання. При гарячому припасуванні попередньо заготовле­ну підкову нагрівають до темно-червоного кольору (близько 600 °С) і прикладають на 2 — 3 є до підошовних країв. За належного вирівнювання підошовних країв ріг припікається рівномірно; в протилежному випадку його знову обробляють рашпі­лем. Прикріплення підкови. Підкову прикріплюють ухналями. їх забивають один проти одного в білу лінію копита, починаючи з зачіпної частини; кінчики ухналів відкушують, притягають підкову і зарівнюють баранці (рис. 3).

Рис. 3. Прикріплення підкови:

а — забивання ухналів; б — притягання підкови; в — загинання баранців

Ухналі мають виходити на межі нижньої й середньої третин стінки або не нижче ніж на 2 см від її підошовного краю. При забиванні ухналів не слід допускати заковування: за прямого закову­вання ухналь безпосередньо поранює основу шкіри, за непрямого — тисне на неї крізь дуже тонкий шар рогу.

 

Завдання 4. Оцінка якості підковування

Спочатку звертають увагу на якість розчищення підошви, стрілки, підошов­ного краю стінки та на положення пальцевих кісток.

Далі оцінюють стан підковування. Підкова має відповідати обрисам підошов­ного краю копита, щільно й міцно прилягати до нього і не стикатися зі стріл­кою. Кінці гілок підкови повинні виступати назад від заворотних кутів в упряж­них коней на 10 - 15 мм, у верхових — на 4 — 8 мм. Зовнішній край підкови має ппступати за підошовні краї стінки спереду і збоку копита на 0,5 - 1,0 мм, у зад­ній частині копита — на 3-5 мм. Ухналі (баранці) повинні виходити на 1/3 ііисоти стінки і не нижче ніж за 2 см від її підошовного краю, щільно прилягати до рогу і мати квадратну форму.

 

Методичні вказівки щодо виконання і оформлення:

   Користуючись роздатковим матеріалом, студенти починають виконувати завдання. В кінці виконання завдань студенти роблять висновок і захищають виконану роботу.

 

        

Після закінчення практичної роботи студент повинен:

ЗНАТИ	ВМІТИ
1.     Будову та обладнання кузні. 2.     Техніку підковування коней з правильними копитами. 3.     Оцінку якості підковування.	1.     Розковувати і розчищати копита  у коней. 2.     Знімати мірки з копита. 3.     Припасувати та прикріплювати підкови. 4.     Оцінювати якість підковування.

 

Питання для самоконтролю:

 

1.     З якою метою підковують коней?

2.     Назвіть основні операції під час підковування коней.

3.     На що слід звернути увагу при оцінці підковування?

 

Інструкційно-технологічна картка розроблена  викладачем Шарак Т.П.

Лабораторна робота № 3

 

 

ВСП «Козелецький фаховий коледж ветеринарної медицини

Білоцерківського національного аграрного університету»

Інструкційно-технологічна картка   для проведення

лабораторного заняття № 3

 

Навчальна дисципліна:  Хірургія ветеринарної медицини

 

Тема: Підготовка операційного поля і рук до операції.

 

Місце проведення: лабораторія хірургії ветеринарної медицини.

 

Мета заняття: освоїти методику підготовки рук до операції. Навчитися одягати гумові рукавички та проводити в них операції, проводити підготовку операційного поля. Набути навички щодо обробки слизових оболонок.

 

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:              

             Інструкційні картки -15шт., вата, марля, спирт, ефір, вазелін,

      серветки, рушники, рукавички гумові, тальк, розчини антисептиків.

 

Вступний інструктаж.

Під  час проведення лабораторного  завдання необхідно пам’ятати:

1. Працювати згідно інструктивних планів.

2. Бережно ставитись до приладів, посуду, інструментів.

3. Прибрати робоче місце по закінченню лабораторного завдання.

 

Завдання:

1.     Підготувати руки до операції, описати порядок підготовки.

2.     Підготувати операційне поле різними методами. Методи описати.

 

Хід виконання:

 

1.Підготувати руки до операції, описати порядок підготовки.

1.1.Догляд за шкірою рук. Щоб шкіра рук була м’якою і еластичною, її треба змазувати на ніч вазеліном, ланоліном, рідиною Тушнова ( касторової олії – 5г, гліцерину – 20г, спирту винного - 96º- 75г) або Гірголова (гліцерин, спирт винний, нашатирний спирт і вода дистильована – по 26г).

 

 

 1.2 Способи підготовки рук способом Спасокукоського-Кочергіна. Одним із найкращих методів обробки рук хірурга є спосіб, запропонований Спасокукоцьким і Кочергіним. Він надійно знежирює і механічно очищує шкі­ру, не спричинюючи її набрякання чи подразнення; отвори вивідних проток потових сальних залоз не звужуються, що не перешкоджає проникненню антисептичних засобів у товщу шкіри.

Руки  ретельно миють упродовж 3 - 5 хв. теплим 0,5 % розчином аміаку, краще жмутиками вати, і витирають насухо стерильним рушником чи гігроскопічною ватою. Після  цього надягають стерильні гумові рукавички і проводять операцію. Якщо оперують без рукавичок, то руки ретельно обробляють 70° спиртом за допомогою тампона чи ватяної кульки; нігтьові ложа та піднігтьові простори змазують 5% спиртовим розчином йоду.

Способи підготовки рук способом Альфреда  руки миють теплою водою з милом і щіткою впродовж 10хв, витирають насухо стерильним рушником чи гігроскопічною ватою і обробляють спиртом (краще 70°) упродовж 5 хв. Кінчики пальців змазують 5 % спиртовим розчином йоду.

  Способи підготовки рук способом Оливкова їх миють водою з милом і щіткою 15 хв., витирають насухо і  впродовж 3 хв. старанно обробляють тампоном чи ватяною кулькою, просоченою  спиртовим розчином йоду 1 : 3000. Спиртовий розчин йоду, вбиваючи мікроорганізми, разом з тим дубить (ущільнює) шкіру; вивідні протоки залоз, складки і  тріщинки шкіри звужуються, і мікроби не проникають з глибини шкіри на її поверхню. Кінчики пальців змазують 5 % спиртовим роз­чином йоду.

 

            1.3 Робота в рукавичках і їх стерилізація(кип’ятінням, в автоклаві, хімічна стерилізація)

             

Оперування в рукавичках — найефективніший запобіжний захід проти за­несення в рану збудників руками хірурга. Перед надяганням рукавичок руки дезінфікують, оскільки під час операції не виключена можливість пошкодження тонкої гуми й потрапляння в рану поту, в якому є мікроорганізми.

Перед стерилізацією рукавичок їх перевіряють на цілість, для чого в них на­бирають воду або занурюють їх у воду надутими.

Найкращим способом стерилізації гумових рукавичок є кип'ятіння їх у дис­тильованій або кип'яченій воді без добавляння соди впродовж 15 хв. Щоб рука­вички не спливали, їх прив'язують ниткою до сітки стерилізатора.

Можна застосовувати й хімічну стерилізацію, для чого рукавички занурюють у 0,5 % розчин формаліну на спирті на 15 хв. або в 2 % розчин хлораміну на 30 хв. Проте ці способи менш ефективні порівняно з кип'ятінням.

 Стерилізація в автоклаві. Кожну рукавичку окремо старанно пересипають тальком зсередини і ззовні, загортають у марлеву серветку і стерилізують в автоклаві разом з перев’язним матеріалом.

Під час операції (в разі потреби) рукавички, не знімаючи з рук, періодично дезінфікують способом Альфельда чи Оливкова.

 

     2.Підготувати операційне поле різними методами. Методи описати

     2.1  Обробити операційне поле за способом Філончикова-Пирогова .

    Для дезінфекції операційного поля його двічі змазують (від центра до периферії) 5 % спиртовим розчином йоду чистою паличкою з намотаною на кінці ватою (квачем). Уперше його обробляють перед анестезією, вдруге — перед роз­різом. Інтервал між першим і другим змазуванням повинен бути не менше 5хв.

 

2.2 Обробити операційне поле за Мишем. За наявності на шкірі тварин дерматиту або екземи операційне поле тричі змазують 5 % водним розчином калію перманганату. Розріз ви­конують після просихання шкіри.

В окремих випадках операційне поле дезінфікують 3 % спиртовим розчином формаліну; найменш надійна обробка операційного поля 2 % розчином карбо­лової кислоти.

При операціях на пальцях, які бувають дуже забруднені й на поверхні чи в глибині яких містяться анаеробні збудники, за 1 - 2 доби до опера­тивного втручання розчищають копитця, очищають прилеглу шкіру і роблять креолінові (2 % розчин) та інші ванни (2-3 рази), після чого копита захищають пов'язкою та непроникним чохлом. Безпосередньо перед операцією проводять дворазову обробку 5 % спиртовим розчином йоду чи 3 % спиртовим розчином формаліну.

При порожнинних операціях операційне поле ізолюють від навколишньої необробленої шкіри стерильними серветками (у дрібних тварин) чи простирад­лами з розрізом потрібної довжини в центрі (у великих тварин), іноді застосову­ють клейонку з отвором посередині.

 

2.3. Обробити слизові оболонки.  При оперативних втручаннях на слизових оболонках проводять рясне зро­шення антисептичними розчинами невисокої концентрації. Слизову оболонку рота промивають розчином калію перманганату 1 : 500, місце розрізу змазу­ють 3 % спиртовим розчином йоду; слизову оболонку носа промивають розчи­ном етакридину лактату 1 : 1000, фурациліну 1 : 5000, шкіру ніздрів змазують І - 2 % спиртовим розчином йоду. Кон'юнктиву промивають 3 % розчином бор­ної кислоти, розчином етакридину лактату 1 : 1000 чи розчином фурациліну І : 5000. Слизову оболонку прямої кишки дезінфікують 1 % розчином калію перманганату, 2 % розчином лізолу, поблизу ануса змазують 3 % спиртовим розчином йоду.  Слизову оболонку препуція обробляють розчином калію пер­манганату 1 : 500, розчином етакридину лактату 1 : 1000, розчином фурацилі­ну 1 : 5000, місце розрізу змазують 2 — 3 % спиртовим розчином йоду. Слизову оболонку піхви обробляють розчином калію перманганату 1 : 500, розчином етакридину лактату 1 : 1000, присінок піхви змазують 2 — 3 % спиртовим роз­чином йоду.

 

 

3.     Звіт оформити в зошиті для лабораторно-практичних робіт.  Зробити висновок.

 

Самостійне виконання студентами завдань лабораторної роботи.

 

   Користуючись роздатковим матеріалом, студенти починають виконувати завдання. В кінці виконання завдань студенти роблять висновок і захищають виконану роботу.

  

Після закінчення лабораторної роботи студент повинен:

 

ЗНАТИ	ВМІТИ
1. Способи підготовки рук до операції.   2. Методи підготовки операційного поля. 3.	1.Проводити підготовку рук до операції різними способами. 2. Проводити підготовку операційного поля до операції різними методами.

 

Завдання для самостійної роботи: Скласти звіт про виконану роботу.

                                             (1) с.45-47, (2) с. 28-31.

 Прибирання робочих місць.

             

                                                                                                                   Інструкційно-технологічна картка розроблена  викладачем Шарак Т.П.

 

Розглянуто на засіданні циклової комісії  професійної та практичної підготовки