Техніка накладання пов'язок  на  різні ділянки тіла тварини

     
   
    На одному з практичних занять з навчальної дисципліни «Хірургія ветеринарної медицини» студенти набували практичних навичок з  накладання бинтових та  іммобілізувальних пов’язок.

 Пов'язка — це засіб, за допомогою якого забезпечують спокій ураженої ділянки тіла.
Залежно від форми застосування і способів накладання пе­рев'язного матеріалу розрізняють пов'язки косинкові, пращоподібні, бинтові, спеціальні на різні частини тіла тварини, каркасні, ліга­турні, клейові та іммобілізувальні (шинні й гіпсові).

 Пов'язки застосовують для: 1) спинення кровотечі з ран (стискальна пов'язка); 2) захисту ран і частин тіла від зовнішньої дії (захисна пов'язка); 3) вбирання крові, лімфи та ранових виділень (вбирна, або всмоктувальна, пов'язка); 4) лікування при закритих ушкодженнях і різних запальних процесах м'яких тканин (лікувальна пов'язка, пов'язка-компрес); 5) лікування ран і захисту їх від зовнішніх шкідли­вих впливів (ранова пов'язка); 6) укріплення ділянки тіла при перело­мах, вивихах та інших процесах (нерухома, або іммобілізувальна, пов'язка).

   

     Іммобілізувальні пов’язки забезпечують спокій і нерухомість ушкодженого органа, їх застосовують при вивихах суглобів, розри­вах і розтягах зв'язок, сухожилків і суглобових капсул, а також при переломах кісток.

 Пов'язку потрібно накладати так, щоб вона добре утримувалась на тілі тварини й водночас не перешкоджала крово- та лімфообігу, рівномірно прилягала в усіх точках і не зміщувалася під час рухів. Пов'язка добре утримується, якщо враховано анатомічні особливості ділянки тіла, на яку її накладено.

     Студенти  опрацювали методику накладання бинтових пов’язкок на роги; на хвіст; спіральної, повзучої, вісімкоподібної бинтових та шинної пов’язок на  кінцівки великої рогатої худоби.