Практичне заняття № 13 "Кастрація свинок"

 

ВСП «Козелецький фаховий коледж ветеринарної медицини

Білоцерківського національного аграрного університету»

 Інструкційно-технологічна картка

для проведення практичного заняття № 13

 

Навчальна дисципліна: Хірургія ветеринарної медицини

Тема: Кастрація свинок.

Тривалість заняття: 90хв.

Мета заняття: Оволодіння прийомами й способами фіксації свинок; набуття практичних навичок з техніки кастрації свинок через бічну черевну стінку (здухвину) і по білій лінії.

Методи: демонстрація, розповідь, пояснення.

Зміст і послідовність виконання завдання:

1.  Ознайомитись з підготовкою  тварин до кастрації.

2.   Описати знеболювання тварин і описати його.

3.   Описати техніку операції свинок.

3.1.   кастрація через ліву здухвину.

3.2.   кастрація по білій лінії.

4.   Зробити висновок.

5.  Звіт оформити в зошиті для практичних робіт.

Хід виконання:

 

1. Підготовка тварин до операції.

Економічне значення кастрації полягає в тому, що вона, зумовлюючи значні зміни в організмі, дає можливість у відносно короткий строк відчутно збільшити приріст живої маси тварин при їх відгодівлі й отримати на 20 - ЗО кг більше м'яса й жиру порівняно з некастрованими тваринами такого самого віку; строк відгодівлі кастрованих свинок скорочується на 15 — 30 днів, а витрата кормів за період відгодівлі — на 10 - 12 %.

Найефективнішою є відгодівля при оваріектомії свинок у віці 4 — 8 міс.

Підготовка до операції і фіксація тварин. Намічених для кастрації свинок за 5 - 6 днів до операції виділяють в окремі станки для «звикання». За добу до операції свинок миють, оглядають і вимірюють температуру тіла.

Не підлягають кастрації хворі, виснажені, дуже ожирілі й поросні свинки, а також свинки в стані тічки. Перед операцією тварин тримають на голодній дієті впродовж 18-24 год.

Свинок закріплюють у вертикальному положенні з трохи піднятим задом так, щоб вісь хребта була під кутом 45 - 80° до поверхні підлоги. В такому поло­женні тварини кишки зміщуються в бік діафрагми, завдяки чому легше знахо­дити й видаляти яєчники. Крім того, свинки, перебуваючи в напіввертикальному положенні вниз головою, спокійніші й менше верещать.

Для фіксації свинок рекомендовано кілька видів операційних столів. Най­зручнішим є стіл Никифорова.

2. Знеболення тварин.

Для місцевого знеболювання застосовують інфільтраційну анестезію, інфільтрують тканини черевної стінки 0,25 - 0,5 % розчином новокаїну. У великих свинок операцію роблять під наркозом.

Як наркотичні засоби використовують тіопентал-натрій у дозі 1 мл 5 % роз­чину на 4 — 5 кг маси тіла тварини — внутрішньовенно; гексенал з розрахунку 1 мл 3 % розчину на 1 кг маси тіла тварини внутрішньочеревинно; аміназин — по 1 мл 2,5 % розчину на кожні 25 кг маси тварини внутрішньовенно.

рис.1 Схема оперативних доступів до яєчників свинки:

а- навскісні розрізи (1- у 4-6 місячних свинок, 2- - у дорослих свиней)

б-  поперечний розріз у молодих свинок.

3.1. Кастрація через ліву здухвину.

Запропоновано кілька оперативних доступів до яєчників. Проте найраціональнішим є вертикальне розрізування черевної стінки в правій здухвині, на 2 - 3 см спереду від маклака (у свинок, які опоросилися, — на 5 - 7 см) і на 4 - 6 см нижче від поперечного відростка 5-го поперекового хребця.

Черевастим скальпелем розтинають прямолінійно шкіру, підшкірну клітковину, поверхневу й жовті фасції, а м'язи черевної стінки роз'єднують за напрямом їхніх волокон держаком скальпеля або вказівним пальцем. Потім захоплюють очеревину пінцетом, підтягують її в рану і розрізують ножицями.

 

Через операційну рану в черевну порожнину вводять вказівний і середній пальці лівої руки і захоплюють ними правий яєчник, витягують його назовні через рану і видаляють. Дуже зручно видаляти яєчники емаскулятором Ники- форова.

Якщо емаскулятора немає, яєчники можна відкручувати (у свинок 4 — 5- місячного віку) між двома пінцетами, накладеними на яєчникову зв'язку; у тва­рин старшого віку перед видаленням яєчника на його зв'язку біля кінця рога матки накладають лігатуру і зав'язують морським вузлом, після чого яєчник підрізують ножицями або скальпелем. Лівий яєчник видаляють таким самим способом, як і правий.

Операцію завершують накладанням двох рядів вузлових швів: перший — на м'язи та очеревину, другий — на шкіру. При невеликих розрізах можна обме­житись накладанням вузлового шва тільки на шкіру. Рану черевної стінки за­хищають ватно-колодійною пов'язкою або вкривають йодоформною чи ксеро­формною маззю.

 

3.2. Кастрація по білій лінії.

Кастрацію по білій лінії застосовують у свинок віком до 3 міс. При кастрації по білій лінії тварин фіксують у спинному положенні на операційному столі, що мас вигляд корита, встановленого під кутом 45 - 60° до поверхні столу. Розрізують черевну стінку на 4 - 6 см уздовж білої лінії між останньою парою сосків. При цьому розрізують шкіру, підшкірну клітковину і зрощення сухожилкових пластинок м'язів живота. Через розріз захоплюють пінцетом очеревину і розрізують її скальпелем. Після цього вказівним і середнім пальцями, введеними в черепну порожнину через рану, знаходять ріг матки, а по ньому і яєчник, який підтягують з черевної порожнини й видаляють одним із описаних вище способів. Так само видаляють і другий яєчник.

На рану черевної стінки накладають два поверхи швів: перший — безперер­вний, або вузловий, на очеревину разом із сухожилковою пластинкою м'язів живота; другий — вузловий — на шкіру з підшкірною клітковиною. 

Утримання тварин після операції. Оперованих свинок ізолюють від інших тварин по 5 — 10 голів в окремі станки, які попередньо вичищають, дезін- фікують і забезпечують підстилкою.

Через 1-2 год після операції тварин слід напоїти, а через 6-8 год їм дають бовтанку з висівок. На другий день тваринам згодовують половину добового раціону, а з третього дня їх переводять на звичайну годівлю. Свинок, кастрова­них по білій лінії, переводять на повний раціон поступово — на 6 - 7-й день після операції.

За оперованими тваринами встановлюють ветеринарний нагляд упродовж семи днів. Шви знімають на 7 - 9-ту добу після операції.

Ускладнення при кастрації свинок (кровотеча, перитоніт і грижі) виникають рідко. Причинами їх є недотримання правил операції, огріхи в утриманні й го­дівлі тварин, особливо в післяопераційний період.

Після закінчення практичної роботи студент повинен:

 

ЗНАТИ	ВМІТИ
1 .Техніку фіксації свинок при кастрації. 2.     Техніку знеболення свинок при кастрації. 3.     Техніку кастрації свинок через ліву здухвину і по білій лінії.	1.  Фіксувати тварин при кастрації. 2.   Проводити знеболення свинок при кастрації. 3.   Проводити кастрацію свинок через здухвину. 4.   Проводити кастрацію свинок по білій лінії.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Як готують свинок до кастрації?

2.   Для чого і як каструють свинок?

3.   Утримання свинок після кастрації.

Інструкційно-технологічна картка розроблена викладачем Шарак Т.П.

 

Розглянуто на засіданні циклової комісії  професійної та практичної підготовки