Крипторхізм – це
спадкова аномалія, яка полягає в неопущенні одного (односторонній) або двох
(двосторонній) сім'яників в мошонку внаслідок затримки їх в черевній порожнині
або в паховому каналі.
Односторонній
крипторхізм зустрічається частіше ніж двосторонній. У породистих собак
крипторхізм зустрічається частіше ніж у метисів. А у собак дрібних порід
частіше ніж у великих.
В нормі
сім'яники опускаються в мошонку приблизно на 12-й день після народження. Однак
остаточно підтвердити крипторхізм у цуценят та котенят можна тільки після
досягнення ними 6-ти місячного віку, тому що саме в цьому віці пахові кільця
остаточно закриваються.
В результаті
крипторхізму відбувається перегрівання сім'яника, котрий застряг в черевній
порожнині. Оскільки, в черевній порожнині температура на порядок вища ніж в
мошонці, то по цій причині рано чи пізно в сім'янику починають розвиватись
незворотні зміни і можливе утворення пухлин.
Спермоутворення
у односторонніх крипторхів зазвичай збережене, так як двосторонні крипторхи в
переважній більшості є стерильними. Але при цьому крипторхізм не впливає на
продукцію гормону тестостерону і більшість таких особин демонструють сексуальну
активність та ерекцію.
Інколи крім
крипторхізму зустрічається так званий «блукаючий сім'яник». При цьому у тварини
обидва сім'яника нормально розвинені і в стані спокою знаходяться в мошонці.
Патологія полягає в занадто широкому паховому каналі та підвищеній реактивності
зв'язки, яка підтримує сім'яники. В стресових ситуаціях (зміна температури
повітря, переляк) сім'яники втягуються в черевну порожнину. Однак така
особливість тварини не є істинним крипторхізмом, так як при цьому сім'яники
розвинені нормально і опускаються в мошонку на 12-й день після народження.
Для діагностики
проводиться візуальний огляд та пальпація мошонки в ділянці пахових кілець.
Сім'яники, що знаходяться в черевній порожнині важко пропальпувати, оскільки їх
розмір менший ніж розмір нормально розвиненого сім'яника. В таких випадках
застосовують додаткові методи діагностики, наприклад УЗД та рентген.
Кінологи
вважають, що до розведення слід допускати тільки здорових кобелів з двома
нормально розвиненими сім'яниками. Вибракуванню підлягають кобелі і суки, які
дали в потомстві крипторхів, так як крипторхізм є спадковим захворюванням і крім
цього в них часто реєструють інші вродженні патології, такі як пупкові та
пахові грижі, вивих наколінника.
Рекомендованим
лікуванням крипторхізму є кастрація тварини, оскільки по перше такі особини не
підходять для племінного розведення, а по друге при даній патології кастрація є
методом профілактики розвитку новоутворень та різноманітних перероджень
сім'яників.
Профілактикою
крипторхізму є скрупульозна селекційна робота заводчиків по відбору особин для
племінного розведення.
Немає коментарів:
Дописати коментар