Лабораторна робота №1

 

 

ВСП «Козелецький фаховий коледж ветеринарної медицини

Білоцерківського національного аграрного університету»

Інструкційно-технологічна картка   для проведення

лабораторного заняття № 1

 

Навчальна дисципліна:  Хірургія ветеринарної медицини

 

Тема: Перев’язочний матеріал та його стерилізація.

 

Місце проведення: Лабораторія хірургії ветеринарної медицини.

 

Тривалість заняття: 90хв.

 

Мета заняття: Набути практичних навичок з виготовлення бинтів, серветок, тампонів, компресів, лонгетів; освоїти підготовку та методику стерилізації перев’язного матеріалу та хірургічної білизни в автоклаві, текучою парою і прасуванням.

 

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:              

             перев’язочний матеріал (бинт, марля, вата),операційна білизна, автоклав,праска, стерилізатор, апарат Коха, бікс.

 

                                         Вступний інструктаж.

Під  час проведення лабораторного  завдання необхідно пам’ятати:

1. Працювати згідно інструктивних планів.

2. Бережно ставитись до приладів.

3. Прибрати робоче місце по закінченню лабораторного завдання.

 

Зміст завдань:

Завдання 1. Підготувати перев’язочний матеріал і хірургічну білизну до стерилізації.

       Завдання 2. Провести стерилізацію перев’язочного матеріалу і описати порядок роботи.

Хід виконання:

 

Завдання 1. Ознайомлення з перев'язним матеріалом і хірургічною білизною

Основним перев'язним матеріалом є марля — бавовняна тканина, виготов­лена зі слабко покручених, пухко переплетених ниток. Марля може бути білою (хімічно знежиреною) і сірою (незнежиреною). Біла марля має високу вбирну здатність і швидко висихає, тобто добре проводить вологу, а складена в кілька шарів — надійно захищає від пилу та бруду. Сіра марля погано всмоктує воло­гу. Замість марлі іноді використовують бавовняну тканину для білизни; вона щільніша й важча за марлю, гірше вбирає й міцніше утримує вологу.

Вату також виготовляють з бавовни. Це пухка маса тонких волоконець. її легко розривають на шматки потрібного розміру і надають їм відповідної фор­ми. Біла (знежирена) вата добре вбирає вологу і різні розчини, сіра (незнежирена), навпаки, погано вбирає вологу, застосовують її переважно як ізолювальний та утеплювальний матеріал.

Крім цих найпоширеніших перев'язних матеріалів іноді застосовують ліг­нін — тонкий пористий папір (виробляють з деревини кип'ятінням у кислотах), який має високу вбирну здатність.

Як допоміжний матеріал раніше використовували торф'яний мох, його виго­товляють з висушених стебел моху, які ретельно очищають, розривають і склада­ють докупи Іноді застосовують також целофан — прозорий, міцний, непроникний для вологи матеріал; він має непогані ізоляційні властивості, тому його використо­вують для компресів і як покривний матеріал для ранових пов'язок. Перев'язному матеріалу надають різної форми, зручної для конкретної хірур­гічної роботи.

Бинт — стрічка з марлі, згорнута в тугий циліндр. У ньому розрізняють згорнуту частину, або головку, вільний кінець, внутрішню та зовнішню поверх­ні. Ширина його 5-15 см, довжина — від 5 до 10 метрів. При виготовленні бин­тів своїми силами кусок марлі туго намотують по всій ширині на рівний метале­вий або дерев'яний стрижень, який потім виймають, а марлевий валик розрізу­ють на бинти.

Тампон має чотирикутну форму, виготовляється з куска марлі розміром 10 х 10 см, згорнутої у вигляді конверта. Ватяно-марлеві тампони найчастіше

роблять розміром 4 х 6 см з куска марлі розміром 10 х 14 см. Краї марлі підгор­тають усередину, щоб нитки не потрапили в рану. Всередину марлі кладуть шар білої вати розміром 4x6 см, завтовшки 0,5 - 0,7 см і загортають його з усіх боків.

Ватяні кульки — жмутки вати кулястої форми, які використовують для об­робки рук і операційного поля.

Дренаж — вузька стрічка з марлі, складена по довжині вдвоє чи вчетверо, яку застосовують для дренування ран.

Серветка — кусок марлі квадратної чи прямокутної форми, найчастіше розміром 10 х 16 або 20 х 50 см.

Косинку виготовляють з куска марлі трикутної форми (довжина основи 180 см, висота — 65 см).

Лонгет — кусок марлі, полотна чи бязі у вигляді видовженого чотирикут­ника.

Праща — лонгет, кінці якого розрізані у поздовжньому напрямку на '.'. - 3 тасьми.Хірургічну білизну (халати, шапочки, косинки, маски, рушники, простирад­ла тощо) виготовляють з легкої бавовняної тканини. Вони повинні ізолювати одяг, волосся, закривати рот і ніс.

 

Завдання 2. Підготовка перев'язного матеріалу та хірургічної білиз­ни до стерилізації

На початку готують до роботи стіл: витирають начисто (за потреби обробляють З % карболовою кислотою) і застилають чистим випрасуваним простирадлом. Перед роботою з перев'язним матеріалом обов'язково миють руки з милом і 0,5 % розчином аміаку, після чого витирають насухо чистою гігроскопічною ва­тою.

При стерилізації перев'язний матеріал і хірургічну білизну кладуть у спеціальні металеві стерилізаційні коробки. Речі в стерилізаційних коробках розміщують  щільно. Для кожного виду перев'язного матеріалу доцільно мати окрему і стерилізаційну коробку. Якщо в одній стерилізаційній коробці доводиться стерилізувати різні види перев'язних матеріалів, то її розділяють картонними перегородками на кілька комірок. Хірургічну білизну бажано стерилізувати окремо. На дно стерилізаційної коробки кладуть простирадла, на них — маски, шапочки,  рушники, призначені для витирання оброблених рук. Коробки закривають кришками. При  відсутності стерилізаційних коробок перев'язний матеріал кладуть у  полотняні торбинки із зав'язками або дротяні каркасні коробки, обтягнуті полотном.

 

    Проведення стерилізації в автоклаві.

ІІеревязочний  матеріал і хірургічну білизну стерилізують в автоклаві сухою парою під тиском.З аповнені стерилізаційні коробки вміщують у стерилізаційну камеру автоклаві щільно закривають її кришкою за допомогою спеціального механізму. Баланс запобіжного клапана встановлюють на позначці 1,5 чи 2 атм і закривають усі крани, крім паровідвідного і крана водомірного скла, після чого вмикають форсоване нагрівання. Щойно з паровідвідного крана почне виходити рівномірний струмінь сухої пари (має сизуватий відтінок, погано конденсується), кран закривається і доводять  тиск в автоклаві до 1 атм. Після цього кран відкривають і випускають усю пару із залишками повітря, яке  знижує дезінфекційну силу пари, паровідвідний кран закривають і доводять тиск в автоклаві до потрібної величини. При 1,5 атм (126,8 °С) стерилізують упродовж 30 хв., при 2 атм (132,9 °С) — 20 хв. Далі нагрівання припиняють, обережно відкривають кран і випускають пару, доки тиск не знизиться до нуля, обережно відкривають кришку автоклава і виймають стерилізаційні коробки, відразу закриваючи бічні отвори.

Стерилізацію текучою парою здійснюють в апараті Коха, у відрі чи в баку з кришкою. їх на 1/3 заповнюють водою, над якою ставлять дротяну сітку. На неї вміщують стерилізаційну коробку чи пакети з перев'язним матеріалом і хірур­гічною білизною.

Посудину закривають кришкою, в якій мають бути невеликі отвори, і почи­нають нагрівати. Початком стерилізації вважають момент, коли пара крізь отвори в кришці виходить безперервним струменем. За температури пари, що становить 100 °С, стерилізують упродовж 1-2 год.

Стерилізацію прасуванням проводять, коли немає можливості застосувати наведені вище способи. Температура праски досягає 150 °С. Спочатку прасують простирадло, на якому відбуватиметься обробка. Перев'язний матеріал і хірур­гічну білизну ретельно прасують з обох боків (марлю — з одного боку). Випрасу­ваний матеріал складають у стерилізаційні коробки або загортають у випрасу­ване простирадло.

Стерилізацію кип'ятінням проводять упродовж 1-2 год. Гарячу воду зли­вають, а охолоджений перев'язний матеріал віджимають продезінфікованими руками і залишають у закритій кришкою посудині, де його кип'ятили. Більш ефективне кип'ятіння в розчині етакридину лактату в розбавлянні 1 : 1000.

Бинти, вату, марлеві серветки, тампони промисловість випускає стерильни­ми, у непроникній для повітря й вологи упаковці; якщо упаковка розірвана, її знімають і проводять стерилізацію.

 

3. Звіт оформити в зошиті для лабораторно-практичних робіт. Зробити висновок.

 

Самостійне виконання студентами завдань лабораторної роботи.

 

   Користуючись роздатковим матеріалом, студенти починають виконувати завдання. В кінці виконання завдань студенти роблять висновок і захищають виконану роботу.

 

Після закінчення лабораторної роботи студент повинен:

 

ЗНАТИ	ВМІТИ
1.     Методику виготовлення перев’язочного матеріалу. 2.     Порядок укладання перев’язочного матеріалу в бікси. 3.     Методику стерилізації перев’язочного матеріалу і хірургічної білизни в автоклаві, прасуванням та текучою парою.	1.     Виготовляти серветки, компреси, лонгети, тампони, бинти. 2.     Складувати перев’язочний матеріал в бікси. 3.     Проводити стерилізацію перев’язочного матеріалу і хірургічної білизни в автоклаві, текучою парою та прасуванням.

 

Завдання для самостійної роботи: Скласти звіт про виконану роботу.

                                             (1) с.40-42, (2) с. 20-24.

 Прибирання робочих місць.

                                                                                                              Інструкційно-технологічна картка розроблена  викладачем Шарак Т.П.

 

Розглянуто на засіданні циклової комісії  професійної та практичної підготовки