ВСП «Козелецький фаховий коледж
ветеринарної медицини
Білоцерківського національного
аграрного університету»
Інструкційно-технологічна
картка для проведення
практичного заняття № 16
Навчальна
дисципліна: Хірургія ветеринарної медицини
Тема: Дослідження тварин при асептичних та гнійних захворюваннях.
Місце проведення: Клініка ветеринарної медицини.
Тривалість заняття: 90хв.
Методи: демонстрація, розповідь, пояснення.
Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН
Тварина,
термометри, фонендоскопи, плесиметри, перкусійний молоток, лінійка, голки. Скальпель,
ножиці, вата, бинт, спиртова настойка йоду, спирт, пеніцилін, стрептоміцин,
розчин фурациліну, спринцівка
Інструктаж з техніки безпеки на робочому місці:
Практичне заняття виконувати в спецодязі.
Працюючи з тваринами слід дотримуватись правил техніки безпеки.
Зміст і послідовність виконання завдання:
1.Дослідити
тварину при асептичних і гнійних захворюваннях.
2.
Лікування тварин при асептичних і гнійних захворюваннях.
3. Зробити
висновок.
4. Звіт оформити в зошиті для практичних
робіт.
Хід виконання:
Завдання 1. Дослідити
тварину при асептичних і гнійних захворюваннях.
Насамперед потрібно навчитися диференціювати асептичний процес з гнійним.
Обстеження хворої тварини починають зі збирання анамнезу методом опитування
осіб, які доставили хвору тварину. При цьому з'ясовують: 1) коли, за яких
обставин виникло захворювання, який його перебіг; 2) яке застосовувалось
лікування і результати його; 3) умови утримання й годівлі тварини.
Добуті під час збирання анамнезу дані дають змогу зробити припущення про
причини, давність і клінічний прояв захворювання, його характер (запалення,
травма, новоутворення, асептичний чи гнійний процес тощо), перебіг (гострий,
хронічний).
Потім розпочинають дослідження загального стану тварини та окремих систем
її організму, використовуючи при цьому загальноприйняті прийоми і методи
діагностики — термометрію (краще електротермометром), огляд, перкусію,
пальпацію, аускультацію та ін.
Таке дослідження при хірургічних захворюваннях потрібне: 1) для вирішення
питання про характер патологічного процесу (тривала і висока гарячка
здебільшого свідчить про наявність гнійного запалення); 2) для правильного вибору
методів знеболювання і лікарських засобів; 3) для виключення заразних хвороб;
4) для визначення прогнозу захворювання тощо.
Визначають місце локалізації хірургічного процесу, його форму, величину,
температуру, консистенцію, наявність болю.
Зміна форми і розміру органа або ділянки тіла буває пов'язана з утворенням
пухлини або проліферативним розростанням тканин, накопиченням патологічних
продуктів запалення (ексудату асептичного або гнійного), зміщенням органа
(вивих, перелом, грижа).
Форму, розмір і консистенцію патологічних утворів визначають обережним
обмацуванням їх з усіх боків.
Консистенцію, наявність болю встановлюють пальпацією, а температуру —
прикладанням долоні (електротермометра) до шкіри ушкодженого місця та симетрично
здорової ділянки тіла тварини.
Консистенція припухлості може бути твердою (як кістка), щільною (як гума),
м'якою (як тісто) і флуктуючою.
Флуктуація спостерігається тоді, коли в досліджуваному утворі є гній або інший
рідкий запальний ексудат чи вилив: при абсцесі, флегмоні, ексудативному
артриті, тендовагініті, бурситі, гематомі, лімфоекстравазаті тощо.
Аускультацію як метод дослідження використовують при діагностиці переломів
(кісткова крепітація), при фібринозних запаленнях суглобів, сухожилкових піхв,
бурс (фібринозний артрит, тендовагініт, бурсит). Наприклад, при гематомі
відчувається ніжна крепітація, що нагадує хрускіт снігу.
Для уточнення клінічної діагностики застосовують спеціальні методи дослідження
(пункцію, біопсію, рентгенологічні й лабораторні).
При пункції роблять висновок про характер запалення (серозне, фібринозне,
гнійне), з'ясовують, вилилась кров чи лімфа.
Біопсію застосовують для диференціювання хронічного проліферативного
процесу і пухлини, а також щоб визначити, доброякісна чи злоякісна пухлина.
Рентгенологічні методи дослідження широко застосовують при діагностиці
хірургічних захворювань (вивихи, переломи та ін.).
Лабораторні методи дослідження крові (кількість еритроцитів, лейкоцитів та
їх профіль, гемоглобіну, ШОЕ), сечі, калу, ексудату, транссудату — важливий
показник диференціювання асептичних і гнійних захворювань. Перед тим, як
призначити для лікування антибіотики, слід визначити чутливість до них збудників
гнійної інфекції.
Завдання 2. Лікування тварин при
асептичних і гнійних захворюваннях
Застосування холодних процедур показане тільки при гострих асептичних
захворюваннях у першу добу їх виникнення. Починаючи з другої доби застосовують
різні теплові процедури.
Новокаїнова терапія ефективна в усі періоди асептичних хірургічних процесів.
Показані також подразнювальні мазі й лініменти.
За наявності в патологічних і природних порожнинах гнійного ексудату для
його негайного видалення роблять розріз по центру найбільшої флуктуації або
пункцію товстою голкою чи тонким троакаром. Для промивання гнійних порожнин
використовують антисептичні розчини (етакридину лактат, фурацилін,
сульфаніламіди та ін.). У розрізаний канал і порожнину вводять дренаж, просочений
емульсією (Вишневського, синтоміцину, стрептоциду та ін.).
Призначають
загальну протисептичну терапію відповідно до показань.
Методичні вказівки щодо виконання і оформлення:
Користуючись роздатковим матеріалом,
студенти починають виконувати завдання. В кінці виконання завдань студенти
роблять висновок і захищають виконану роботу.
Після закінчення практичної роботи студент повинен:
ЗНАТИ |
ВМІТИ |
1.Дослідження тварин при гнійних і
асептичних захворюваннях. 2.
Лікування тварин при гнійних та асептичних захворюваннях. |
1. Досліджувати
тварин при гнійних та асептичних захворюваннях. 2. Лікувати тварин при гнійних та асептичних захворюваннях. |
Питання для самоконтролю:
1. Як проводять дослідження хворої
тварини при гнійних та асептичних захворюваннях?
2. В чому полягає лікування тварин
при гнійних та асептичних захворюваннях?
Інструкційно-технологічна
картка розроблена викладачем Шарак Т.П.
Розглянуто на засіданні циклової
комісії професійної та практичної
підготовки
Немає коментарів:
Дописати коментар