Кастрація кнура!

 

Повернувшись з дистанційного навчання, студенти ІІІ курсу, під керівництвом викладача, відпрацьовували на практиці техніку кастрації кнура, на фермі клініки коледжу.

      Кастрація -  це повне видалення статевих залоз, або призупинення їх діяльності. У деяких випадках кастрація проводиться за медичними показниками. Наприклад, якщо з'явилася грижа, запалилися насінники або має місце інша патологія. Однак в більшості випадків цілі кастрації зовсім інші. Їх декілька. Найважливішою є отримання якісного м'яса. Справа в тому, що м'ясо статевозрілого кабана, що не піддалося кастрації, має стійкий неприємний запах. Він не зникає навіть після обробки, роблячи м'ясо практично неїстівним. Крім того, кастрація дає можливість збільшити темпи набору ваги.

    Різко знижується агресивність. Особливо важливо це в випадках, коли в одному приміщенні міститься велика кількість тварин. Чи не кастровані кабани часто затівають бійки, в ході яких можуть нанести більш слабким особинам серйозні рани, які потребують додаткового догляду, лікування. Кастровані поводяться значно спокійніше, добродушніше, проблем з ними зазвичай не буває.

   Тварину зафіксували в лежачому положенні.  Для знеболення використовували 0,5% розчин новокаїну, який вводили безпосередньо в сам сім’яник.  Після підготовки операційного поля студент  ретельно фіксує насінники в мошонці. Для цього зігнутим середнім пальцем лівої руки відтісняє насінники до дна мошонки, захоплюючи їх з боків великим і вказівним пальцями. Шкіра мошонки повинна бути помірно напружена і без складок. Шари мошонки розсікали одномоментним розрізом разом із загальною піхвовою  оболонкою. Після роз'єднання перехідної зв'язки і брижі, якомога вище, на найтонший ділянку сім'яного канатика накладали  лігатуру. Відступивши від неї 1 - 1,5 см, ножицями перетинали сім’яний  канатик. Переконавшись у відсутності кровотечі з кукси сім'яного канатика, обрізали кінці лігатури.  Рану присипали сумішшю стрептоциду і йодоформу.

 

Наркотичний препарат "Релакс"

 

                   НАРКОТИЧНИЙ ПРЕПАРАТ "РЕЛАКС"

                                                                                                                           

                                    СКЛАД

1 мл препарату містить діючу речовину:

пропофол – 10,0 мг.

Допоміжні речовини: макрогол 15 гідроксистеарат, натрію метабісульфіт, трилон Б, бензиловий спирт, вода для ін’єкцій.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

РЕЛАКС належить до групи препаратів для неінгаляційного наркозу, седативний засіб ультракороткої дії. Пропофол – діюча речовина препарату РЕЛАКС характеризується високою ліпофільністю та легко проникає через гематоенцефалічний бар’єр, викликає швидкий короткочасний анестезуючий ефект з мінімальними проявами стадії збудження. Протягом 30-60 секунд настає медикаментозний сон, розвиток якого обумовлений неспецифічним впливом пропофолу на іонні канальці мембран нейронів центральної нервової системи. Анестезуюча дія після одноразового введення препарату в рекомендованій дозі становить до 8 хв. При підтримці анестезії в звичайному режимі значної кумуляції препарату не спостерігається. Після внутрішньовенного введення пропофол зв’язується з білками плазми (98%), метаболізується, головним чином, у печінці шляхом кон’югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться з організму тварин, в основному, з сечею (близько 88%).

Період напіввиведення в початковій швидкій фазі розподілу пропофолу складає 1-8 хвилин, в повільній фазі розподілу – 30-70 хвилин, а в фазі елімінації від 4 до 23,5 години.

Пропофол застосовують разом з атропіном, глікопіролатом, ацепромазином, ксилазином, кетаміном, оксиморфоном, галотаном та ізофлураном. Фармакологічна несумісність не спостерігається.

ЗАСТОСУВАННЯ

РЕЛАКС застосовують собакам і котам для загальної короткочасної анестезії (особливо, коли потрібно короткий період виходу тварини з наркозу), для вступного наркозу і підтримки основного наркозу. Препарат може бути використаний для вступної анестезії при кесаревому розтині у сук.

РЕЛАКС вводять тваринам в наступних випадках: для нетривалого наркозу при короткочасних (до 5 хвилин) хірургічних і діагностичних процедурах – одноразово, для вступного наркозу і підтримки основного наркозу шляхом додаткових введень, для вступного наркозу за інгаляційного наркозу.

ДОЗУВАННЯ

Для досягнення короткочасного наркозу препарат РЕЛАКС вводять внутрішньовенно в дозі, розрахованій на масу тіла тварини, одноразово впродовж 10-60 секунд до отримання анестезуючого ефекту.

Рекомендовані дози, в розрахунку на тварину відповідної маси, представлені в таблиці 1. На практиці для досягнення адекватного наркозу дозу слід корегувати, орієнтуючись на зворотну реакцію тварини на введення препарату.

При застосуванні премедикації дози препарату РЕЛАКС зменшують (таблиця 1).

ТАБЛИЦЯ 1. ДОЗУВАННЯ ПРЕПАРАТУ РЕЛАКС

ВИД ТВАРИН	ВИД АНЕСТЕЗІЇ	ДОЗА ПРЕПАРАТУ РЕЛАКС, З РОЗРАХУНКУ НА КГ МАСИ ТІЛА ТВАРИНИ
Собаки	Короткочасна загальна анестезія
	без премедикації	0,65 мл (6,5 мг пропофолу)
	з премедикацією	0,4 мл (4 мг пропофолу)
Коти	Короткочасна загальна анестезія
	без премедикації	0,8 мл (8 мг пропофолу)
	з премедикацією	0,6 мл (6 мг пропофолу)

Для премедикації, зазвичай, застосовують: ацепромазин, оксиморфон, ксилазин; згідно з дозуванням, вказаним в таблиці 2. Можливе застосування інших седативних, снодійних засобів, опіатів і/або α-2-агоністів як препаратів для премедикації.

ТАБЛИЦЯ 2. ДОЗУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ПРЕМЕДИКАЦІЇ

ПРЕПАРАТ ДЛЯ ПРЕМЕДИКАЦІЇ	ДОЗА (МГ/КГ)*	ШЛЯХ ВВЕДЕННЯ
Ацепромазин	0,060	Внутрішньом’язово, підшкірно, внутрішньовенно
Оксиморфон	0,090	Внутрішньом’язово, підшкірно, внутрішньовенно
Ксилазин	0,33	Внутрішньом’язово, підшкірно

*Дози даних препаратів нижчі, ніж нормовано їх листівками-вкладками для застосування, як монопрепаратів.

Загальну анестезію тривалістю до 30 хвилин забезпечують шляхом індукції наркозу препаратом РЕЛАКС та подальшим болюсним введенням додаткових доз препарату, в сумарній кількості до 2,4 мл/кг маси тіла (24 мг/кг пропофолу).

Перед інгаляційною анестезією препарат РЕЛАКС для вступного наркозу застосовують в тих же дозах, що і для короткочасної анестезії, а первинна концентрація анестезуючого газу при використанні препарату РЕЛАКС повинна бути вищою, ніж при використанні барбітуратів як вступного наркозу.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ (СИМПТОМИ, НЕВІДКЛАДНІ ЗАХОДИ, АНТИДОТИ)

Передозування препарату може викликати короткочасне апное, зниження кров’яного тиску, брадикардію. У цих випадках вдаються до штучної вентиляції легенів, призначають засоби симптоматичної та патогенетичної терапії.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Підвищена індивідуальна чутливість тварини до компонентів препарату (в тому числі в анамнезі), тяжкі декомпенсовані захворювання серцево-судинної та дихальної систем.

РЕЛАКС не слід застосовувати для наркозу вагітним самкам, якщо планується збереження приплоду!

Препарат може бути використаний для вступної анестезії при проведенні кесаревого розтину у сук. Необхідно з обережністю застосовувати препарат виснаженим тваринам, при гіповолемії, захворюваннях нирок, печінки та легень.

Не застосовувати продуктивним тваринам!

ПОБІЧНА ДІЯ

При застосуванні відповідно до рекомендацій листівки-вкладки, як правило, добре переноситься тваринами. Введення препарату, як і інших засобів для загальної анестезії, може викликати у тварини короткочасне апное, зниження кров’яного тиску, брадикардію. У цих випадках вдаються до штучної вентиляції легенів, призначають засоби симптоматичної та патогенетичної терапії.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Не заморожувати!

Не змішувати препарат з іншими лікарськими засобами в одному шприці!

Препарат сумісний з препаратами, що застосовують для премедикації, з міорелаксантами, інгаляційними анестетиками та анальгетиками; небажаних фармакодинамічних взаємодій при цьому не зазначається.

ФОРМА ВИПУСКУ

Флакони зі скломаси або полімерних матеріалів об’ємом 10 і 50мл.

ТЕРМІН ПРИДАТНОСТІ

2 роки.

Після першого відбору з флакона – 28 діб, за умови зберігання його у темному місці при температурі від 5 до 25°С.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

В темному, недоступному для дітей місці при температурі від 5 до 25 °С

 Матеріал взято із https://www.biotestlab.ua/ua/products/relaks/

Кастрація тварин!

 Особливості кастрації та стерилізації тварин, поради ветеринара

 

Милі пухнасті улюбленці часто стають нашими хорошими друзями і найкращими антидепресантами. Адже при будь-якій погоді і незалежно від настрою господаря, котики завжди радо зустрічають своїх власників, тішаться найменшою увагою і завжди віддячують своєю любов’ю.

Боляче усвідомлювати, що є й такі кошенята, які ніколи не знали, що таке власна домівка. Тому, вирішуючи завести домашнього улюбленця, варто з відповідальністю поставитися до питання розмноження і передбачити наслідки.

Народження потомства — є звичайним природнім процесом, але якщо Ви не бажаєте займатися розведенням котів, подбайте про їх стерилізацію. Щоб беззахистні кошенята не блукали вулицями між байдужих перехожих.

Запобігання безконтрольному розмноженню котів виражає відповідальність і свідомість власника. Процедури кастрації та стерилізації дозволяють не тільки зменшити популяцію бездомних тваринок, але й мають позитивний вплив на комфорт життя домашнього улюбленця і його господаря.

Більшість лікарів ветеринарної медицини термін "стерилізація"  використовують стосовно особин жіночої статі, а "кастрацію" — як захід, що проводять чоловічій статі.

Багатьох людей чомусь лякає ця процедура. Дехто вважає це жорстоким знущанням над твариною або позбавленням улюбленця радості життя.

Однак, мало хто замислюється над тим, скільки проблем в майбутньому може принести фізіологічно повноцінна тварина. У 6–7 місяців кішка вже готова принести своє перше потомство. Два-три і навіть чотири рази на рік вона здатна народжувати кошенят, в середньому по 4 в кожному приплоді. Американські вчені підрахували, що одна кішка за своє життя може привести на світ близько 200 кошенят. Більшість із них гинуть від людської байдужості.

Коти чоловічої статі, відповідно, приносять дискомфорт своїм власникам, втікаючи з дому в пошуках партнерки. Через це часто стаються нещасні випадки з тваринами, вони травмуються на дорогах, отримують рани у битві з іншими котами або ж не повертаються додому взагалі.

Позитивні сторони кастрації і стерилізації

Операція не має поганих наслідків для психоемоційного здоров’я тварини і її мисливського інстинкту. Кастровані коти та стерилізовані кішки живуть довше (удвічі!) і більш здоровим життям. У них знижується ризик зараження інфекційними захворюваннями.

У кішки пропадають неприємні ознаки надмірної збудливості: м’явкіт, апатія, агресія, тертя об різні предмети тощо. Також процедура стерилізації запобігає виникненню патологій молочної залози та матки, запобігає утворенню пухлин в статевих органах.

У випадку з котами, кастрація зменшує територіальну агресію стосовно інших тварин, що дозволяє уникнути важких ран від укусів, а також зараження потенційно небезпечними хворобами (FeLV, FIV), зникає бажання мітити територію (оселю) сечею, що має дуже інтенсивний запах, який практично неможливо усунути, зменшується ризик розвитку захворювань простати та сім’яників. Коти стають більше прив’язаними до домівки і своїх господарів.

 

Особливості кастрації та стерилізації котів

Кастрація — досить просте хірургічне втручання, яке за належних умов становить мінімальний ризик для здоров’я тваринки. Кастрацію котам рекомендують робити у віці 8–12 місяців, коли завершиться період статевого дозрівання. Домашнього улюбленця краще каструвати до того, як у нього була в’язка. В іншому випадку ваш вихованець навіть після кастрації все одно буде вимагати "любові". Причина в тому, що у котів, які мали зв’язок із кішкою, вироблення чоловічих гормонів проводиться також і гіпофізом.

Втручання проводиться під загальною анестезією і полягає у видаленні сім’яників через надріз, який виконують на мошонці. Рана настільки невелика, що не вимагає накладання швів, процедура триває лише кілька хвилин.

У кішок ця процедура є більш складною і полягає у хірургічному усуненні яєчників (оваріоектомія), або ж яєчників разом з маткою (оваріогістеректомія), що назавжди позбавляє кішку здатності до розмноження. Хірург виконує невеликий надріз оболонок черевної порожнини, усуває статеві органи, а на рану накладає шви. Таке хірургічне втручання разом з проведенням анестезії триває приблизно 1,5 години.

У кішки повністю припиняються тічки, гормональний фон, як правило, залишається незмінним і ризик онкологічних захворювань багаторазово знижується, особливо в тому випадку, якщо кішка кастрована до першої тічки. У молодих тварин роль яєчників частково відіграють наднирники.

 

Догляд за твариною після операції

Власники стерилізованих і кастрованих тварин мають бути обізнані щодо особливостей їх утримання і годівлі.

Перші 2–3 години після операції вихованець буде відчувати м’язову слабкість, незначне запаморочення, спрагу і можливо, нудоту. Це нормальний стан тварини після наркозу, коли організм очищається від негативного впливу препарату. Саме в ці хвилини господар, як ніколи, потрібен своєму чотирилапому другу, щоб він відчув душевну теплоту і піклування.

Після проведення операції котик повертається до повноцінного життя вже на 2–3 добу, операційна рана його не має турбувати.

Більшість ветеринарів радять годувати кастрованих котів і стерилізованих кішок спеціальними кормами, в яких є у необхідній кількості білки, вуглеводи, жири, вітаміни, а особливо мінерали (Ca, Mg).

Якщо власник звик годувати кота домашньою їжею, необхідно враховувати при складанні раціону важливу деталь — якомога менше вуглеводів. Після видалення сім’яників споживання енергії зменшується і весь надлишок вуглеводів трансформується в жир і відкладається в організмі.

Вважається, що споживання їжі у кастрованих котів збільшується на 26%, а у стерилізованих кішок на 18%. Цей факт, а також те, що енергетичні потреби організму після кастрації і стерилізації зменшуються на 30%, сприяють якраз надлишковій вазі. Кастровані коти схильні до ожиріння, тому намагайтеся не перегодовувати вихованця. Не повинно бути обмеження у свіжій воді, щоб уникнути розвитку сечокам’яної хвороби.

Зайва маса тіла збільшує ризик виникнення багатьох хвороб. До них відносять цукровий діабет, хвороби печінки, серцево-судинної системи, дегенеративні зміни в суглобах, шкірні хвороби, сечокам’яну хворобу. Зменшення активності провокує ситуацію, коли кіт чи кішка все рідше підходять до миски з водою і відповідно віддають меншу кількість сечі. Це в свою чергу викликає збільшення часу перебування сечі в сечовому міхурі, що створює ідеальні умови для формування кристалів. За будь-яких підозр варто звертатися у клініку.

Будьте уважними до тих, кого прийняли у свою сім’ю. І перед тим, як робити кастрацію чи стерилізацію тваринки, проконсультуйтеся з ветеринарним лікарем.

 

 

 Матеріал взято із сайту https://infomisto.com/uk/lviv/idei/vsi/osoblyvosti-kastracii-sterylizacii-tvaryn