Практичне заняття № 12 "Кастрація дрібних тварин"

 ВСП «Козелецький фаховий коледж ветеринарної медицини

Білоцерківського національного аграрного університету»

Інструкційно-технологічна картка   для проведення

практичного заняття №  12

Навчальна дисципліна:  Хірургія ветеринарної медицини

Тема: Кастрація дрібних твари

Тривалість заняття: 90хв.

Мета заняття: набути практичних навичок з техніки з техніки кастрації псів, котів, кролів і самців хутрових звірів.

Методи:  демонстрація, розповідь, пояснення.

Зміст  і послідовність виконання завдання:

   1. Набути практичних навичок з техніки кастрації котів, кролів, псів та самців хутрових звірів.

  2. Зробити висновок.

  3. Звіт оформити в зошиті для практичних робіт.

Хід виконання:

Кастрація псів і котів. Псів каструють закритим способом із накладанням лігатури на стоншену частину сім'яного канатика, покритого загальною піхвовою оболонкою.

Котів каструють відкритим способом. Після розтину шкіри мошонки й зага-льної піхвової оболонки скручують сім'яні канатики за допомогою кровоспинних пінцетів до повного відокремлення сім'яників. Замість скручування можна перерізувати сім'яні канатики після накладання на них лігатури.

Кастрація кролів. Кроля оперують у спинному положенні, загорнувши передню частину його тіла й задні кінцівки до скакального суглоба в рушник, чим значно полегшують фіксацію тварини. В ділянці мошонки вистригають шерсть і обробляють шкіру 3 % настойкою йоду або йодованим спиртом.

Якщо сім'яники розміщені в черевній порожнині, то масажують черевну стінку, натискаючи й погладжуючи долонею живіт у напрямку пахвинних кілець, у результаті чого сім'яники переміщуються в порожнину мошонки. Входженню їх назад у черевну порожнину перешкоджають, прикриваючи середнім пальцем лівої руки зовнішнє пахвинне кільце; одночасно вказівним і великим пальцями фіксують сім'яник, обхоплюючи шкіру мошонки.

Кролів доцільно каструвати закритим способом. Роблять невеликий розріз у стінці мошонки, виштовхують назовні сім'яник із загальною піхвовою оболон-кою, що оточує його, і, захопивши сім'яник пальцями, відтискають хірургічним пінцетом мошонку до черевної стінки. На сім'яний канатик поверх загальної піхвової оболонки накладають маленький кровоспинний пінцет, а під ним (ближче до черевної стінки) — звичайну лігатуру. Над пінцетом, до зняття його, сім'яний канатик відрізують. Так само виконують операцію на мошонці другого боку. Рани мошонок не зашивають.

    Кастрація самців хутрових звірів. Нутрій фіксують у спинному положенні; грудні й тазові кінцівки зближують і тримають попарно. Рукою натискують на черевну стінку тварини в напрямку до таза і витісняють сім'яники в мошонку. Один сім'яник фіксують пальцями лівої руки. Скальпелем розтинають шкіру й жирову клітковину. Загальну піхвову оболонку відокремлюють тупим способом до пахвинного кільця, перекручуючи на 180° разом із сім'яним канатиком, і поблизу пахвинного кільця затискують артеріальним пінцетом. На канатик накладають прошивні лігатури й відрізують їх разом із загальною піхвовою оболонкою.

Кастрацію норок-самців А.Н. Романов рекомендує здійснювати відкритим способом. Шкіру і загальну піхвову оболонку розрізують на 1 - 1,5 см. Сім'яник видаляють «на відрив». Для наркозу використовують етамінал-натрій (нембутал) в дозах 30, 50, 70 мг на 1 кг маси тварини підшкірно або внутрішньочеревинно у вигляді 0,5 % водного розчину. Кастрація самців-норок віком 60 - 95 днів забезпечує нормальний ріст і розвиток, підвищує якість шкурки (краще опушення і зменшення дефектності «закуси»).

Після закінчення практичної роботи студент повинен:

ЗНАТИ                                                                                      ВМІТИ

 1.Техніку кастрації дрібних тварин 1.Проводити кастрацію дрібних тварин різними способами. 

Питання для самоконтролю:

1. З якою метою каструють тварин?

2. Які є способи кастрації самців?

3. Якими способами каструють дрібних тварин?

4. Які ускладнення можуть бути під час кастрації?

Інструкційно-технологічна картка розроблена  викладачем Шарак Т.П.

Практичне заняття № 13 "Кастрація свинок"

 

ВСП «Козелецький фаховий коледж ветеринарної медицини

Білоцерківського національного аграрного університету»

 Інструкційно-технологічна картка

для проведення практичного заняття № 13

 

Навчальна дисципліна: Хірургія ветеринарної медицини

Тема: Кастрація свинок.

Тривалість заняття: 90хв.

Мета заняття: Оволодіння прийомами й способами фіксації свинок; набуття практичних навичок з техніки кастрації свинок через бічну черевну стінку (здухвину) і по білій лінії.

Методи: демонстрація, розповідь, пояснення.

Зміст і послідовність виконання завдання:

1.  Ознайомитись з підготовкою  тварин до кастрації.

2.   Описати знеболювання тварин і описати його.

3.   Описати техніку операції свинок.

3.1.   кастрація через ліву здухвину.

3.2.   кастрація по білій лінії.

4.   Зробити висновок.

5.  Звіт оформити в зошиті для практичних робіт.

Хід виконання:

 

1. Підготовка тварин до операції.

Економічне значення кастрації полягає в тому, що вона, зумовлюючи значні зміни в організмі, дає можливість у відносно короткий строк відчутно збільшити приріст живої маси тварин при їх відгодівлі й отримати на 20 - ЗО кг більше м'яса й жиру порівняно з некастрованими тваринами такого самого віку; строк відгодівлі кастрованих свинок скорочується на 15 — 30 днів, а витрата кормів за період відгодівлі — на 10 - 12 %.

Найефективнішою є відгодівля при оваріектомії свинок у віці 4 — 8 міс.

Підготовка до операції і фіксація тварин. Намічених для кастрації свинок за 5 - 6 днів до операції виділяють в окремі станки для «звикання». За добу до операції свинок миють, оглядають і вимірюють температуру тіла.

Не підлягають кастрації хворі, виснажені, дуже ожирілі й поросні свинки, а також свинки в стані тічки. Перед операцією тварин тримають на голодній дієті впродовж 18-24 год.

Свинок закріплюють у вертикальному положенні з трохи піднятим задом так, щоб вісь хребта була під кутом 45 - 80° до поверхні підлоги. В такому поло­женні тварини кишки зміщуються в бік діафрагми, завдяки чому легше знахо­дити й видаляти яєчники. Крім того, свинки, перебуваючи в напіввертикальному положенні вниз головою, спокійніші й менше верещать.

Для фіксації свинок рекомендовано кілька видів операційних столів. Най­зручнішим є стіл Никифорова.

2. Знеболення тварин.

Для місцевого знеболювання застосовують інфільтраційну анестезію, інфільтрують тканини черевної стінки 0,25 - 0,5 % розчином новокаїну. У великих свинок операцію роблять під наркозом.

Як наркотичні засоби використовують тіопентал-натрій у дозі 1 мл 5 % роз­чину на 4 — 5 кг маси тіла тварини — внутрішньовенно; гексенал з розрахунку 1 мл 3 % розчину на 1 кг маси тіла тварини внутрішньочеревинно; аміназин — по 1 мл 2,5 % розчину на кожні 25 кг маси тварини внутрішньовенно.

рис.1 Схема оперативних доступів до яєчників свинки:

а- навскісні розрізи (1- у 4-6 місячних свинок, 2- - у дорослих свиней)

б-  поперечний розріз у молодих свинок.

3.1. Кастрація через ліву здухвину.

Запропоновано кілька оперативних доступів до яєчників. Проте найраціональнішим є вертикальне розрізування черевної стінки в правій здухвині, на 2 - 3 см спереду від маклака (у свинок, які опоросилися, — на 5 - 7 см) і на 4 - 6 см нижче від поперечного відростка 5-го поперекового хребця.

Черевастим скальпелем розтинають прямолінійно шкіру, підшкірну клітковину, поверхневу й жовті фасції, а м'язи черевної стінки роз'єднують за напрямом їхніх волокон держаком скальпеля або вказівним пальцем. Потім захоплюють очеревину пінцетом, підтягують її в рану і розрізують ножицями.

 

Через операційну рану в черевну порожнину вводять вказівний і середній пальці лівої руки і захоплюють ними правий яєчник, витягують його назовні через рану і видаляють. Дуже зручно видаляти яєчники емаскулятором Ники- форова.

Якщо емаскулятора немає, яєчники можна відкручувати (у свинок 4 — 5- місячного віку) між двома пінцетами, накладеними на яєчникову зв'язку; у тва­рин старшого віку перед видаленням яєчника на його зв'язку біля кінця рога матки накладають лігатуру і зав'язують морським вузлом, після чого яєчник підрізують ножицями або скальпелем. Лівий яєчник видаляють таким самим способом, як і правий.

Операцію завершують накладанням двох рядів вузлових швів: перший — на м'язи та очеревину, другий — на шкіру. При невеликих розрізах можна обме­житись накладанням вузлового шва тільки на шкіру. Рану черевної стінки за­хищають ватно-колодійною пов'язкою або вкривають йодоформною чи ксеро­формною маззю.

 

3.2. Кастрація по білій лінії.

Кастрацію по білій лінії застосовують у свинок віком до 3 міс. При кастрації по білій лінії тварин фіксують у спинному положенні на операційному столі, що мас вигляд корита, встановленого під кутом 45 - 60° до поверхні столу. Розрізують черевну стінку на 4 - 6 см уздовж білої лінії між останньою парою сосків. При цьому розрізують шкіру, підшкірну клітковину і зрощення сухожилкових пластинок м'язів живота. Через розріз захоплюють пінцетом очеревину і розрізують її скальпелем. Після цього вказівним і середнім пальцями, введеними в черепну порожнину через рану, знаходять ріг матки, а по ньому і яєчник, який підтягують з черевної порожнини й видаляють одним із описаних вище способів. Так само видаляють і другий яєчник.

На рану черевної стінки накладають два поверхи швів: перший — безперер­вний, або вузловий, на очеревину разом із сухожилковою пластинкою м'язів живота; другий — вузловий — на шкіру з підшкірною клітковиною. 

Утримання тварин після операції. Оперованих свинок ізолюють від інших тварин по 5 — 10 голів в окремі станки, які попередньо вичищають, дезін- фікують і забезпечують підстилкою.

Через 1-2 год після операції тварин слід напоїти, а через 6-8 год їм дають бовтанку з висівок. На другий день тваринам згодовують половину добового раціону, а з третього дня їх переводять на звичайну годівлю. Свинок, кастрова­них по білій лінії, переводять на повний раціон поступово — на 6 - 7-й день після операції.

За оперованими тваринами встановлюють ветеринарний нагляд упродовж семи днів. Шви знімають на 7 - 9-ту добу після операції.

Ускладнення при кастрації свинок (кровотеча, перитоніт і грижі) виникають рідко. Причинами їх є недотримання правил операції, огріхи в утриманні й го­дівлі тварин, особливо в післяопераційний період.

Після закінчення практичної роботи студент повинен:

 

ЗНАТИ	ВМІТИ
1 .Техніку фіксації свинок при кастрації. 2.     Техніку знеболення свинок при кастрації. 3.     Техніку кастрації свинок через ліву здухвину і по білій лінії.	1.  Фіксувати тварин при кастрації. 2.   Проводити знеболення свинок при кастрації. 3.   Проводити кастрацію свинок через здухвину. 4.   Проводити кастрацію свинок по білій лінії.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Як готують свинок до кастрації?

2.   Для чого і як каструють свинок?

3.   Утримання свинок після кастрації.

Інструкційно-технологічна картка розроблена викладачем Шарак Т.П.

 

Розглянуто на засіданні циклової комісії  професійної та практичної підготовки

Крипторхізм

 

КРИПТОРХІЗМ 

Крипторхізм – це спадкова аномалія, яка полягає в неопущенні одного (односторонній) або двох (двосторонній) сім'яників в мошонку внаслідок затримки їх в черевній порожнині або в паховому каналі.

Односторонній крипторхізм зустрічається частіше ніж двосторонній. У породистих собак крипторхізм зустрічається частіше ніж у метисів. А у собак дрібних порід частіше ніж у великих.

В нормі сім'яники опускаються в мошонку приблизно на 12-й день після народження. Однак остаточно підтвердити крипторхізм у цуценят та котенят можна тільки після досягнення ними 6-ти місячного віку, тому що саме в цьому віці пахові кільця остаточно закриваються.

В результаті крипторхізму відбувається перегрівання сім'яника, котрий застряг в черевній порожнині. Оскільки, в черевній порожнині температура на порядок вища ніж в мошонці, то по цій причині рано чи пізно в сім'янику починають розвиватись незворотні зміни і можливе утворення пухлин.

Спермоутворення у односторонніх крипторхів зазвичай збережене, так як двосторонні крипторхи в переважній більшості є стерильними. Але при цьому крипторхізм не впливає на продукцію гормону тестостерону і більшість таких особин демонструють сексуальну активність та ерекцію.

Інколи крім крипторхізму зустрічається так званий «блукаючий сім'яник». При цьому у тварини обидва сім'яника нормально розвинені і в стані спокою знаходяться в мошонці. Патологія полягає в занадто широкому паховому каналі та підвищеній реактивності зв'язки, яка підтримує сім'яники. В стресових ситуаціях (зміна температури повітря, переляк) сім'яники втягуються в черевну порожнину. Однак така особливість тварини не є істинним крипторхізмом, так як при цьому сім'яники розвинені нормально і опускаються в мошонку на 12-й день після народження.

Для діагностики проводиться візуальний огляд та пальпація мошонки в ділянці пахових кілець. Сім'яники, що знаходяться в черевній порожнині важко пропальпувати, оскільки їх розмір менший ніж розмір нормально розвиненого сім'яника. В таких випадках застосовують додаткові методи діагностики, наприклад УЗД та рентген.

Кінологи вважають, що до розведення слід допускати тільки здорових кобелів з двома нормально розвиненими сім'яниками. Вибракуванню підлягають кобелі і суки, які дали в потомстві крипторхів, так як крипторхізм є спадковим захворюванням і крім цього в них часто реєструють інші вродженні патології, такі як пупкові та пахові грижі, вивих наколінника.

Рекомендованим лікуванням крипторхізму є кастрація тварини, оскільки по перше такі особини не підходять для племінного розведення, а по друге при даній патології кастрація є методом профілактики розвитку новоутворень та різноманітних перероджень сім'яників.

Профілактикою крипторхізму є скрупульозна селекційна робота заводчиків по відбору особин для племінного розведення.

Інформація  взята з сайту http://www.csvm.com.ua/ua/poleznoe-i-interesnoe/dlja-klientov/kriptorhizm.htm

Практичне заняття № 11 "Кастрація жеребців"

 

ВСП «Козелецький фаховий коледж  ветеринарної медицини

Білоцерківського національного аграрного університету»

Інструкційно-технологічна картка

для проведення практичного заняття № 11

 

Навчальна дисципліна: Хірургія ветеринарної медицини

Тема: Кастрація жеребців.

Місце проведення: Клініка ветеринарної медицини. Тривалість заняття: 90хв.

Мета заняття: Набуття навичок з підготовки інструментів, застосовуваних для кастрації та передопераційної підготовки тварин; оволодіння прийомами фіксації жеребців при кастрації; ознайомитись з технікою  кастрації жеребців відкритим і закритим способами; ознайомлення з післяопераційним утриман­ням тварин.

Методи: демонстрація, розповідь, пояснення.

 

Зміст і послідовність виконання завдання:

1.     Ознайомитись з інструментами для кастрації жеребців.

2.     Описати кастрацію жеребців відкритим способом.

3.     Описати  кастрацію жеребців закритим способом.

4.     Зробити висновок.

5.    Звіт оформити в зошиті для практичних робіт.

Хід виконання:

Підготовка жеребців до кастрації. Призначених для кастрації жеребців клінічно оглядають з метою виявлення в них можливих захворювань. Детально досліджують мошонку та її вміст.

Напередодні кастрації у жеребців через пряму кишку перевіряють стан внут­рішніх пахвинних кілець; якщо в кільце вільно проникають кінчики трьох і більше пальців, його вважають розширеним.

Годівлю жеребців припиняють за 6 - 8 год, напування — за 3 - 4 год до кас­трації. Триваліша голодна дієта може спричинити випадання сальника або ки­шок.

Намічених для кастрації жеребців ретельно чистять. Напередодні дня опе­рації мошонку й промежину миють з милом і витирають насухо. Копита розчи­щають, жеребців розковують.

Масові кастрації найкраще робити навесні або восени, коли немає мух. Ви­мушені кастрації здійснюють у будь-який час.

Фіксація тварини. Жеребців зазвичай каструють у лежачому положенні на землі. Місце для повалення вибирають сухе, з добрим трав'яним покривом. Тва­рину валять на лівий бік, застосовуючи російський спосіб повалення, праву та­ніну кінцівку підтягують до кільця повалення. У разі кастрації в приміщенні жеребців фіксують на операційному столі. Можна використати операційні столи з паків сіна (соломи), вкритих брезентом.

Знеболювання. Неспокійним, легкозбудливим жеребцям перед поваленням вводять внутрішньовенно 100 — 150 мл 10 % розчину хлоралгідрату.

Місце знеболювання найчастіше обробляють за способом Сапожникова, 0,25 - 0,5 % розчин новокаїну вводять у стінку мошонки по лінії наміченого розрізу, а 3 - 4 % розчин новокаїну в кількості 5 - 10 мл — у товщу сім'яника и напрямку до сім'яного канатика. Знеболювання сім'яних канатиків на висоту по 7 - 10 см настає через 6 - 9 хв.

Відкритий спосіб кастрації. Фіксують сім'яники лівою рукою, обхоплюючи шийку мошонки з одного боку великим, а з другого — всіма іншими пальцями Сім'яники можна фіксувати також гумовим джгутом або бинтом. Шов має бути посередині між сім'яниками. Скальпелем розрізують шкіру, м'язово-

 

еластичну оболонку й куперову фасцію паралельно шву мошонки, відступивши від нього на 1,5-2 см. Загальну піхвову оболонку розрізують над переднім і заднім кінцями сім'яника скальпелем, а в середній частині — ножицями. Тканини мошонки й загальна піхвова оболонка мають бути розрізані на всю довжину сім'яника. Після цього витягують сім'яник, розрізують ножицями потовщену частину перехідної складки, на відстані 7 — 10 см вище від сім'яника на сім'яний канатик накладають щипці Занда; канатик здавлюють і поступово відкручують руками або спеціальними щипцями. Після відкручування сім'яника і змазування 5 % спиртовим розчином йоду кукси канатика щипці Занда обережно знімають і розпрямляють шкіру мошонки. Краї рани для запобігання утворенню спайок іноді змазують маззю Вишневського, емульсією стреп­тоциду, камфорним маслом або стерильним вазеліном. У такому самому поряд­ку видаляють і другий сім'яник. Деякі хірурги рекомендують сім'яники не від­кручувати, а відрізати на 1,5 см нижче від щипців Занда з наступним витриму­ванням останніх на куксі сім'яного канатика впродовж 5 хв.

 

Кастрація жеребців: а — відкритим способом із застосуванням щипців Занда; б — закритим способом із застосуванням лещаток.

Закритий спосіб кастрації. Мошонку розрізують так само, як і за відкритого способу кастрації. Загальну піхвову оболонку не розрізують, а відокремлюють від тканин мошонки стерильним тампоном до зовнішнього пахвинного кільця. На сім'яний канатик, покритий загальною піхвовою оболонкою, накладають лещата ззаду наперед. їх стискують гвинтом Обіха і зв'язують міцною лігатурою зі шпагату.

Сім'яний канатик відрізують на 2 - 2,5 см нижче від лещаток, куксу його змазують 5 % спиртовим розчином йоду. Лещата знімають на 4 — 5-ту, а в же­ребців, оперованих з приводу інтравагінальної грижі, — на 9 - 10-ту добу. Іноді замість лещат на сім'яний канатик і загальну піхвову оболонку накладають прошивну міцну лігатуру.

 

Питання для самоконтролю:

 

1.Як фіксують жеребців при кастрації?

2.Яке знеболення застосовують при кастрації жеребців?

                3.Яка техніка кастрації   жеребців відкритим способом?

                4.Як каструють жеребців закритим способом?

Практичне заняття № 10 " Кастрація баранів і кнурів"

 

 

ВСП «Козелецький фаховий коледж ветеринарної медицини

 Білоцерківського національного аграрного університету»

 Інструкційно-технологічна картка

для проведення практичного заняття № 10

 

Навчальна дисципліна: Хірургія ветеринарної медицини

Тема: Кастрація баранів і кнурів.

Тривалість заняття: 90хв.

Мета заняття: Ознайомлення з технікою та способами кастрації баранів; набуття практичних навичок кастрації кнурів відкритим і закритим способами.

Методи: демонстрація, розповідь, пояснення.

Зміст і послідовність виконання завдання:

1 . Описати кастрацію баранів.

2.  Описати кастрацію кнурів відкритим і закритим способами.

1.  Зробити висновок.

2.   Звіт оформити в зошиті для практичних робіт.

 

 

Хід виконання:

Завдання 1. Спосіб по Чорноморському. Його виконують підшкірним розривом сім'яного канатика і застосовують для кастрації 2—3-місячних ба­ранців і козлів в 1—2-місячному віці.

Кастрація баранів по Чорноморському:

/ — нормальне положення мошонки; 2 — положення мошонки при операції правого сім'яника; 3 — положення мошонки при операції ліво­го сім'яника; криві стрілки показують напрям ковзного ривка в момент відривання сім'яника, прямі— напрямку натягу сім'яників.

Тварину при кастрації фіксують так, щоб вона своїми сідничними горбами й основою хвоста спиралась об землю під кутом 40— 50°. Для цього помічник трохи піднімає барана за грудні кінцівки, а хірург своєю стопою додатково притискує до землі ту кінцівку тварини, з якого боку робить операцію.

Оперуючий захоплює лівою рукою сім'яник і підтягує його до дна мошонки. При цьому сім'яний канатик напружується і легко промацується. Потім вказівним і середнім пальцями правої руки з одного боку і великим пальцем з другого охоплюють сім'яний канатик через стінку шийки мошонки і швидким ковзним рухом, спрямованим угору, розривають його. Водночас з сім'яним канатиком розривається і зовнішній піднімач яєчка, внаслідок чого сім'яник опускається на дно мошонки. З правим сім'яником роблять так само.

Через 2—3 год. виникає обмежений набряк мошонки і її шийки, який тримається від 2 до 10 днів. Надалі сім'яники, позбавлені живлення, поступово атрофуються. Атрофія стає явно помітною через 25-30 днів.

    Кастрація способом Мочаловського. Спеціальними щипцями роздавлють паренхіму сім'яників, не порушуючи цілості мошонки. Зруйнована паренхіма сім'яників є джерелом біогенних стимуляторів і гормонів, що спри­ятливо впливають па ріст і розвиток тварин. Цим способом каструють баранців і бичків віком 2—5 місяців.

Операцію виконують так. Баранців фіксують у боковому або вертикальному сидячому положенні, а бичків — тільки в боковому лежачому. Один сім'яник вміщують у порожнину чашоподібної бранші щипців, пропускаючи в її вирізку сім'яний канатик разом з шкірою шийки мошонки. Натискуючи на ручку щипців (друга впирається в землю), здавлюють сім'яник. При цьому розриваються власна піхвова і білкова оболонки сім'яника, а розміжчена його паренхіма виводиться в порожнину загальної піхвової оболонки. Шкіра і загальна піхвова оболонка залишаються неушкодженими. Паренхіма яєчника повинна перетворитись на кашкоподібну флуктуючу масу. Незруйновані і невидавлені ділянки паренхіми руйнують руками.

У перші 6 год після кастрації розвивається запальний набряк, який через 2—3 дні проходить. Паренхіма зруйнованого яєчка розсмоктується через 20— 40 днів.

                                      Кастрація компресійним способом за Мочаловським:

                                                            а — баранця; б — бичка.

          Кастрація старих баранів

Сім'яниковий мішок старих баранів має значні розміри, нижнім краєм досягає плеснових суглобів. Утворена після видалення сім'яників порівняно велика порожнина наповнюється ексудатом, часто забруднюється, що призводить до нагноєння з тяжкими наслідками (тварин дорізують). Тому орхіектомію дорослих і старих баранів виконують разом з ампутацією сім'яникового мішка.

Кастрація способом Тарасова. Рукою стискують шийку сім'яникового мі­шка. відтискуючи сім'яники донизу, і накладають щипці Занда. Тканини разом із сім яним канатиком добре здавлюють. Знімають щипці, а на жолоб, що утво­рився. накладають прошивну лігатуру. Мошонку проколюють за ходом її шва (сім'яні канатики не зачіпають). На 2 см нижче від лігатури сім'яниковий мішок разом із сім'яниками відрізують. Кукса й лігатура відпадають через 7 — 8 діб.

 

Кастрація способом Єсютіна. Проводять інфільтраційну анестезію тканин на 2 см нижче від рудиментарних сосків. На цьому рівні на шкіру накладають кисетний шов (кінці ниток тимчасово не затягують). На 1 - 2 см нижче від цього шва виконують циркулярний розріз шкіри. Сім'яні канатики стискують щипцями Занда впродовж 5 хв. Безпосередньо біля щипців сім'яні канатики перерізують ножицями або відкручують. Кукси після зняття щипців присипа­ють антисептичним порошком і занурюють углиб рани. Кінці ниток кисетного шва затягують і зав'язують.

Завдання 2. Кастрація кнурів відкритим способом.

                                           Фіксація кнурців при кастрації

Кастрацію відкритим способом здійснюють у молодих кнурців наприкінці підсисного періоду.

Тварин фіксують у спинному положенні, зближуючи всі чотири кінцівки. Можна фіксувати головою донизу. Знеболювання не застосовують.

Пальцями лівої руки сім'яник відтискують назад так, щоб шкіра над ним була добре натягнута. Розріз ведуть скальпелем паралельно шву мошонки, на відстані 1 - 1,5 см збоку від нього. Довжина розрізу відповідає довжині сім'яників. Бажано добре нагостреним скальпелем одним рухом розрізати шкі­ру, фасцію мошонки й загальну піхвову оболонку. Піхвову зв'язку розсікають ножицями або скальпелем. Брижу сім'яника і сім'яного канатика роз'єднують тупим способом. Натягнутий сім'яний канатик у глибині рани затискують гемостатичним пінцетом, який утримують у лівій руці. Пальцями правої руки захоплюють сім'яник і судинний конус і швидким рухом відривають біля пінцета. Куксу і кастраційну рану присипають антисептиком, знімають гемостатичний пінцет. У практиці часто натягнутий сім'яний канатик кілька разів перекручують і швидким рухом відривають.

При кастрації «на лігатуру» на сім'яний канатик трохи вище від судинного конуса накладають лігатуру шовком № 6 і зав'язують хірургічний вузол або за­стосовують кастраційну петлю. На 1 - 1,5 см нижче від лігатури сім'яний кана­тик перерізують. Рану обробляють антисептиком.

Кастрація кнурів закритим способом.

Закритий спосіб кастрації кнурів використовують порівняно часто, оскільки у них нерідко спостерігається розширення пахвинних каналів, що супроводжу­ється утворенням грижі. Знеболювання не застосовують.

Скальпелем обережно розрізують шкіру, м'язово-еластичну оболонку і фас­цію мошонки, тупим способом препарують загальну піхвову оболонку (пальцями і тампоном). Натискаючи на шкіру мошонки, сім'яник, покритий піхвовою оболонкою, виштовхують у рану, захоплюють пальцями, натягують сім'яний канатик і накладають прошивну лігатуру. Лігатуру зав'язують хірургічним вузлом. На 2 см нижче від лігатури сім'яний канатик перерізують. Застосовують антисептичну обробку.

Питання для самоконтролю:

 

1. Як фіксують баранів при кастрації?

2. Яка техніка кастрації баранів відкритим способом?

3. Як каструють кнурів закритим способом?

4. Яка техніка кастрації кнурів відкритим способом?