Практичне заняття № 27

 

ВСП «Козелецький фаховий коледж ветеринарної медицини

Білоцерківського національного аграрного університету»

Інструкційно-технологічна картка   для проведення

практичного заняття №  27

 

Навчальна дисципліна:  Хірургія ветеринарної медицини

Тема: Оволодіння технікою підковування коней

 

Місце проведення: Клініка ветеринарної медицини.

 

Тривалість заняття: 90хв.

 

Мета заняття: Ознайомитися з інструментами для підковування коней та їх призначення. Набуття навичок з розковування, розчищення копит і засвоїти правила та техніку припасування, прикріплення підкови.

 

Методи:  демонстрація, показ,  розповідь, пояснення.

 

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:

    Тварина (кінь),  інструменти для розчищення і підковування копит, ковальський інструмент, підкови, ухналі, мірні лінійки, фіксаційі засоби, халати, рукавички робочі.

 

 

Інструктаж з техніки безпеки на робочому місці:

 

      Практичне заняття виконувати в спецодязі. Працюючи з тваринами слід дотримуватись правил техніки безпеки.

 

 

Зміст  і послідовність виконання завдання:

 

    1. Ознайомитись з будовою і обладнанням кузні.

    2. Ознайомлення з правилами поводження з конем під час підковування.

    3. Провести підковування коней з правильними копитами.

    4. Провести оцінку  якості підковування.

    5. Зробити висновок.

    6. Звіт оформити в зошиті для практичних робіт.

 

 

 

 

 

Хід виконання:

    Завдання 1. Ознайомлення з будовою та обладнанням кузні

     Основні приміщення кузні — горнове відділення і манеж для підковування.

У горновому відділенні розміщені горно, ковадло, верстат з лещатами, сверд­лильний верстат, точила, прилади для роздмухування вогню та ковальські ін­струменти (рис. 1). Тут виготовляють підкови.

Рис.1 . Ковальський інструмент:

            1 - зубило пряме; 2 — ручні кліщі; 3 — горнові кліщі; 4 — кувалда; 5 — ручний мо­лоток; 6 — пазовик; 7 — пробійник; 8 — зубило півкругле; 9 — шпилька

 

Завдання 2. Ознайомлення з правилами поводження з конем під час підкопування та огляд тварини перед підковуванням

Під час підковування з конем поводяться спокійно, впевнено, але обережно. Дії її неспокійних тварин застосовують закрутку, фіксацію кінцівок за допомогою ременів тощо. Тварин прив'язують до конов'язі або тримають на поводі.

Перед підкопуванням коней оглядають, щоб визначити форму і стан копит та характер постави й руху кінцівок.

 

     Завдання 3 . Підковування коней з правильними копитами

Розковування  і розчищення. Піднімають кінцівку коня і молотком злегка б’ють по головках  ухналів; далі обсічкою відгинають баранці. За допомогою щипців підкову дещо  підтискують від копита (рис. 2), після чого легкими ударами молотка «садовлять» на місце. Голо­вки ухналів, що виступають, захоплюють щипцями й витягу­ють.

     Розчищення полягає у ви­даленні відрослого рогу, на­данні копиту форми, що від­повідає поставі, та підготовці підошовних країв стінок для щільного прилягання підкови. Ріг підошви та стрілки розчищають копитним ножем. Надмірно відрослі краї рогової стінки обкушують щипцями й вирівнюють рашпілем.

 

Зняття мірки. За допомогою палички визначають довжину — від середини зачепу до п'яткового кута, ширину — в найширшій частині копита та ширину — в п'яткових кутах (рис.2).

Припасування     підкови.

Підкову підганяють під розміри і конфігурацію підошовної поверхні копитової стінки. З урахуванням механізму копита та з метою кра­щого захисту стінки краї підкови мають бути дещо ширшими за краї рогової стінки — в зачепі та бічних стінках на 0,5-1 мм, в ділянці п'яткових кутів — на 5 — 8 мм; задні краї підкови мають ви­ступати за межі п'яткових кутів на 5 - 10 мм, що поліпшує опору.

У разі холодного припасування підкову приміряють і підганяють без попереднього нагрівання. При гарячому припасуванні попередньо заготовле­ну підкову нагрівають до темно-червоного кольору (близько 600 °С) і прикладають на 2 — 3 є до підошовних країв. За належного вирівнювання підошовних країв ріг припікається рівномірно; в протилежному випадку його знову обробляють рашпі­лем. Прикріплення підкови. Підкову прикріплюють ухналями. їх забивають один проти одного в білу лінію копита, починаючи з зачіпної частини; кінчики ухналів відкушують, притягають підкову і зарівнюють баранці (рис. 3).

Рис. 3. Прикріплення підкови:

а — забивання ухналів; б — притягання підкови; в — загинання баранців

Ухналі мають виходити на межі нижньої й середньої третин стінки або не нижче ніж на 2 см від її підошовного краю. При забиванні ухналів не слід допускати заковування: за прямого закову­вання ухналь безпосередньо поранює основу шкіри, за непрямого — тисне на неї крізь дуже тонкий шар рогу.

 

Завдання 4. Оцінка якості підковування

Спочатку звертають увагу на якість розчищення підошви, стрілки, підошов­ного краю стінки та на положення пальцевих кісток.

Далі оцінюють стан підковування. Підкова має відповідати обрисам підошов­ного краю копита, щільно й міцно прилягати до нього і не стикатися зі стріл­кою. Кінці гілок підкови повинні виступати назад від заворотних кутів в упряж­них коней на 10 - 15 мм, у верхових — на 4 — 8 мм. Зовнішній край підкови має ппступати за підошовні краї стінки спереду і збоку копита на 0,5 - 1,0 мм, у зад­ній частині копита — на 3-5 мм. Ухналі (баранці) повинні виходити на 1/3 ііисоти стінки і не нижче ніж за 2 см від її підошовного краю, щільно прилягати до рогу і мати квадратну форму.

 

Методичні вказівки щодо виконання і оформлення:

   Користуючись роздатковим матеріалом, студенти починають виконувати завдання. В кінці виконання завдань студенти роблять висновок і захищають виконану роботу.

 

        

Після закінчення практичної роботи студент повинен:

ЗНАТИ	ВМІТИ
1.     Будову та обладнання кузні. 2.     Техніку підковування коней з правильними копитами. 3.     Оцінку якості підковування.	1.     Розковувати і розчищати копита  у коней. 2.     Знімати мірки з копита. 3.     Припасувати та прикріплювати підкови. 4.     Оцінювати якість підковування.

 

Питання для самоконтролю:

 

1.     З якою метою підковують коней?

2.     Назвіть основні операції під час підковування коней.

3.     На що слід звернути увагу при оцінці підковування?

 

Інструкційно-технологічна картка розроблена  викладачем Шарак Т.П.